УЧАСНИКИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Відтак
при розгляді і вирішенні судом виниклого спору задіяно коло осіб, які беруть
участь у судовому процесі, тобто є учасниками господарського процесу.
Історія
виникнення та становлення господарських (арбітражних) судів має давню історію і
була відома ще з античних часів. Сучасні господарські суди своїм історичним
корінням мають три види комерційних судів: морські, консульські та ярмаркові.
Поява морських судів була зумовлена необхідністю розв’язання спорів між
учасниками морських перевезень, які належали до різних держав. Оскільки зробити
це за допомогою місцевого права було неможливо, у таких судах застосовували
право іноземне. Консульські суди виникли як наслідок станової роздробленості
середньовічного суспільства: кожен стан мав свій суд, постала також
необхідність у створенні спеціальних судів для купецтва. Найбільш яскравий вияв
виокремлення так званої купецької юрисдикції дістало в Італії, де всі спори, що
виникали між членами корпорації, розглядалися судом виборних (cуnsules). З
плином часу ці суди, що мали характер третейських, були визнані державою з
наданням відповідного статусу. Ярмаркові суди виникли у Франції завдяки
поширенню ярмаркової торгівлі. Оскільки торговці, які збиралися на ярмарок з
різних місць, не могли створити корпорації, спори між ними мав вирішувати
спеціально створений для цього суд. Від процесу вимагались швидкість і простота
розгляду справ [10,
с. 6-7].
Наразі
у правовій науці поняття «господарський процес» сформульовано як врегульований
нормами господарсько-процесуального права порядок провадження у господарських
справах, який визначається системою взаємопов'язаних процесуальних прав та
обов'язків учасників процесу, які реалізуються у відповідних процесуальних
діях, спрямованих на здійснення правосуддя у господарських спорах [9, с. 12-13].
У
сучасному вигляді за законодавством України, склад учасників господарського
процесу розрізняють за видом судового провадження, у якому розглядається
справа.
Так,
за нормами статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасниками
справи є:
-
у позовному провадженні – сторони та треті особи (ч.1 ст. 41);
-
у наказному провадженні – заявник та боржник (ч.2 ст. 41);
-
у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право
звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.3 ст. 41);
-
у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на
примусове виконання рішення третейського суду – учасники третейського розгляду,
а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський
суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки (ч. 4 ст. 41);
-
у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України
«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто
ними
можуть бути: сторони, арбітражний керуючий, власник майна (орган, уповноважений
управляти майном) боржника, а також інші особи, зокрема, Фонд державного майна,
державний орган з питань банкрутства, представник працівників боржника,
уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою
відповідальністю) (ч.
5 ст. 41).
Світличний
О. П. визначає згаданих учасників як ключових осіб господарського процесу [8, с. 68].
З
такою оцінкою слід погодитись, бо крім названих учасників, які по суті є
учасниками справи, процесуальний закон до складу учасників господарського
процесу зараховує й інші категорії осіб, які хоча й відіграють важливу роль у
господарському судочинстві, проте навряд чи її можливо охарактеризувати як
ключову для вирішення спірних правовідносин.
Так,
за змістом положень статтей 49-50 Господарського процесуального кодексу України
до учасників справи слід віднести й третіх осіб, які можуть вступити у справу
як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.
Також
стаття 62 Господарського процесуального кодексу України визначає склад інших
учасників судового процесу. Зокрема, крім учасників справи та їх представників,
ними є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник,
свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.
Стаття
44 Господарського процесуального кодексу України визначає процесуальну
правоздатність та процесуальну дієздатність учасників господарського процесу.
Усі
фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов’язки сторони,
третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Фізичні
особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто
здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді
(процесуальна дієздатність).
Господарське
процесуальне законодавство наділяє учасників господарської справи відповідними
правами та обов’язками. Наприклад, права учасників справи передбачені статтею
42 Господарського процесуального кодексу України. Інколи їх сутність
збігається, а інколи вони є дещо відмінними з огляду на статус особи у судовому
процесі.
Підводячи
підсумки, слід визначити, що учасники судового господарського процесу – це
особи, які здійснюють при вирішенні господарських спорів господарським судом
передбачені законом процесуальні дії. Учасників процесу можна визначити також
як осіб, що мають юридичну зацікавленість у справі і в силу такої
зацікавленості наділені правом впливати на рух господарського процесу.
Список
використаних джерел:
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
2. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV. Дата оновлення: 27.02.2021. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII. Дата оновлення: 16.08.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text
4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Дата оновлення: 01.01.2021. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI. Дата оновлення: 03.07.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text
6. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text
7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення: Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/390-20#Text
8. Господарський процес: підручник. / Світличний О. П. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: НУБіП України, 2018. – 342 с.
9. Господарський процес. Практикум: навч. посіб. / Андрієвська Л. О., Нестерцова-Собакарь О. В., Новосад А. С., Приловський В. В., Поліщук М. Г. – Дніпро : Видавець Біла К. О., 2018. – 192 с.
10. Світличний О.П., Сулім В.В. Адміністративно–правовий статус господарських судів України: проблеми та перспективи / Світличний О.П., Сулім В.В. // – К.: 2019. – 196 с. – URL: https://www.businesslaw.org.ua/commercial-courts/
