неділя, 11 квітня 2021 р.

 

ДЕНИСЕНКО Д.С.,
студент бакалаврського рівня вищої освіти,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.ю.н., доцент
кафедри підприємницького та корпоративного права ГРИГОРЕНКО О.В.

 

УЧАСНИКИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

 Під час здійснення господарської діяльності можуть виникати конфлікти між суб’єктами господарювання, що призводить до суперечностей і господарських спорів, зазвичай щодо виконання зобов’язань у договірних правовідносин. У багатьох випадках ці спори розглядаються в господарських судах за ініціативою однієї зі сторін договору за позовною заявою.

Відтак при розгляді і вирішенні судом виниклого спору задіяно коло осіб, які беруть участь у судовому процесі, тобто є учасниками господарського процесу.

Історія виникнення та становлення господарських (арбітражних) судів має давню історію і була відома ще з античних часів. Сучасні господарські суди своїм історичним корінням мають три види комерційних судів: морські, консульські та ярмаркові. Поява морських судів була зумовлена необхідністю розв’язання спорів між учасниками морських перевезень, які належали до різних держав. Оскільки зробити це за допомогою місцевого права було неможливо, у таких судах застосовували право іноземне. Консульські суди виникли як наслідок станової роздробленості середньовічного суспільства: кожен стан мав свій суд, постала також необхідність у створенні спеціальних судів для купецтва. Найбільш яскравий вияв виокремлення так званої купецької юрисдикції дістало в Італії, де всі спори, що виникали між членами корпорації, розглядалися судом виборних (cуnsules). З плином часу ці суди, що мали характер третейських, були визнані державою з наданням відповідного статусу. Ярмаркові суди виникли у Франції завдяки поширенню ярмаркової торгівлі. Оскільки торговці, які збиралися на ярмарок з різних місць, не могли створити корпорації, спори між ними мав вирішувати спеціально створений для цього суд. Від процесу вимагались швидкість і простота розгляду справ [10, с. 6-7].

Наразі у правовій науці поняття «господарський процес» сформульовано як врегульований нормами господарсько-процесуального права порядок провадження у господарських справах, який визначається системою взаємопов'язаних процесуальних прав та обов'язків учасників процесу, які реалізуються у відповідних процесуальних діях, спрямованих на здійснення правосуддя у господарських спорах [9, с. 12-13].

У сучасному вигляді за законодавством України, склад учасників господарського процесу розрізняють за видом судового провадження, у якому розглядається справа.

Так, за нормами статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасниками справи є:

- у позовному провадженні – сторони та треті особи (ч.1 ст. 41);

- у наказному провадженні – заявник та боржник (ч.2 ст. 41);

- у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.3 ст. 41);

- у справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду – учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки (ч. 4 ст. 41);

- у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто ними можуть бути: сторони, арбітражний керуючий, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також інші особи, зокрема, Фонд державного майна, державний орган з питань банкрутства, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю)  (ч. 5 ст. 41).

Світличний О. П. визначає згаданих учасників як ключових осіб господарського процесу [8, с. 68].

З такою оцінкою слід погодитись, бо крім названих учасників, які по суті є учасниками справи, процесуальний закон до складу учасників господарського процесу зараховує й інші категорії осіб, які хоча й відіграють важливу роль у господарському судочинстві, проте навряд чи її можливо охарактеризувати як ключову для вирішення спірних правовідносин.

Так, за змістом положень статтей 49-50 Господарського процесуального кодексу України до учасників справи слід віднести й третіх осіб, які можуть вступити у справу як на стороні позивача, так і на стороні відповідача.

Також стаття 62 Господарського процесуального кодексу України визначає склад інших учасників судового процесу. Зокрема, крім учасників справи та їх представників, ними є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність учасників господарського процесу.

Усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (процесуальна дієздатність).

Господарське процесуальне законодавство наділяє учасників господарської справи відповідними правами та обов’язками. Наприклад, права учасників справи передбачені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України. Інколи їх сутність збігається, а інколи вони є дещо відмінними з огляду на статус особи у судовому процесі.

Підводячи підсумки, слід визначити, що учасники судового господарського процесу – це особи, які здійснюють при вирішенні господарських спорів господарським судом передбачені законом процесуальні дії. Учасників процесу можна визначити також як осіб, що мають юридичну зацікавленість у справі і в силу такої зацікавленості наділені правом впливати на рух господарського процесу.

 

Список використаних джерел:

 

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 № 254к/96-ВР.  Дата оновлення: 01.01.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text 

2.  Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року                   № 436-IV. Дата оновлення: 27.02.2021. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 

3. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII. Дата оновлення: 16.08.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text 

4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Дата оновлення: 01.01.2021. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 

5. Про адвокатуру та адвокатську діяльність:  Закон України  від 5 липня 2012 року № 5076-VI. Дата оновлення: 03.07.2020. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text 

6. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України  від 2 червня 2016 року № 1401-VIII. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text 

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення: Закон України від  18 грудня 2019 року № 390-IX. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/390-20#Text 

8. Господарський процес: підручник. / Світличний О. П. – Вид. 2, перероб. і доп. – К.: НУБіП України, 2018. – 342 с. 

9. Господарський процес. Практикум: навч. посіб. /  Андрієвська Л. О., Нестерцова-Собакарь О. В., Новосад А. С., Приловський В. В., Поліщук М. Г.   – Дніпро : Видавець Біла К. О., 2018. – 192 с. 

10. Світличний О.П., Сулім В.В. Адміністративно–правовий статус господарських судів України: проблеми та перспективи / Світличний О.П., Сулім В.В. // – К.: 2019. – 196 с. – URL: https://www.businesslaw.org.ua/commercial-courts/

Немає коментарів: