Спориш А.М.,

студент Юридичного інституту

Науковий керівник: Кикоть П.В., к. ю. н.,

професор кафедри підприємницького та корпоративного права

КНЕУ ім. В.Гетьмана

 

ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

 

Постановка проблеми. COVID-19 пандемія охопила весь світ, а це в свою чергу дуже вплинуло на електронну торгівлю, передусім надавши суттєву перевагу над оффлайн-торгівлею. З впевненістю можемо констатувати, що на сьогодні глобальний характер COVID-19 та його вплив на електронну торгівлю можуть сприяти зміцненню міжнародного співробітництва, а також подальшого розвитку політики щодо закупівель, поставок в Інтернеті. В свою чергу пандемія показала, що електронна торгівля є важливим рішенням для споживачів, для підтримки малого бізнесу.

Актуальність обраної теми дослідження полягає в тому, що у зв’язку з впровадженням обмежень пов’язаних з карантином та введенням надзвичайної ситуації щодо протидії COVID-19, є можливості та потенційні перспективи для розвитку інтернет-ритейлу. Дана ситуація зумовила обмеження роботи офлайн-магазинів, що в свою чергу суттєво змінило ситуацію на ринку товарів та послуг та призвело до охоплення більшої аудиторії споживачів, а отже, і до збільшення оборотів продажу через мережу Інтернет.

Розглядаючи питання впливу пандемілогічної ситуації на електронну торгівлю, в першу чергу необхідно зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна торгівля визначається як господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем [1]. Прийняття Закону «Про електронну комерцію» дало змогу інтернет-споживачам убезпечити себе від зловживань суб’єктивними правами їх контрагентів та дало міцну правову підставу для здійснення електронних правочинів [4].

Зокрема Кабінетом Міністрів України було запроваджено певні карантині заходи, з метою протидії поширенню COVID-19, які в свою чергу були спрямовані на призупинення діяльності чи обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання. Зазначені умови, що склалися у суспільстві, за правовою оцінкою окремих юристів породжують суперечності, оскільки потребують відповідного правового забезпечення. Правники вважають, що Постанова Кабінету Міністрів України щодо введення карантинних заходів лімітує права та свободи громадян і суперечить конституційним нормам, оскільки «обмеження окремих конституційних прав і свобод людини та громадянина можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану» [6]. Проте серед правників існує думка щодо небезпечності поширення інфекційних захворювань, що стала підставою для встановлення карантину відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Отже, теза про незаконність обмежень і можливість їх введення лише за умови запровадження воєнного чи надзвичайного стану є сумнівною. В свою чергу, введення таких заходів призводить в першу чергу до зниження економічної активності в країні, а також зупиняє роботу деяких суб’єктів господарювання [6].

Слід зазначити, що малий та середній бізнес з низьким або нестабільним грошовим потоком все більше стають вразливими під час кризи, оскільки вони борються за прибутковість.

Як зазначає науковець Варфоломєєва О.М. спалах пандемії коронавірусу COVID-19, спричинивши глобальну економічну кризу, у тому числі позначився й на діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронної торгівлі. На початок 2020 року до спалаху пандемії обсяги електронної торгівлі в Україні складали близько 4 % від загального ринку роздрібної торгівлі в країні. За підсумками 2019 року в Україні обсяг ринку електронної торгівлі становив понад 97 млрд грн, з них фізичних товарів та послуг продано на суму понад 76 млрд грн, що на 17 % більше порівняно з 2018 роком) За прогнозами фахівців у 2021 році очікується збільшення обсягів купівлі-продажу товарів у мережі Інтернет до понад 87 млрд грн (або 15 %)[3].

Наслідки COVID‑19 пандемії на макро і мікро- рівні є надзвичайні: вагома шкода світовій торгівлі. Слід також підкреслити, що незважаючи на наявні недоліки та загрози, ринок електронної торгівлі в Україні має всі перспективи розвитку. Усупереч всім прогнозам кожен третій інтернет-користувач купує товари он-лайн, а це в свою чергу свідчить про рівень довіри до мережі Інтернет і є одним з позитивних факторів впливу COVID‑19 пандемії на розвиток електронної торгівлі.

Зауважимо, що на сьогодні в Україні формат електронної торгівлі справді стрімко розвивається, оскільки має чималий спектр переваг. З цього приводу Сак  Т.В. слушно зазначає, що основними перевагами електронної комерції є: швидкість та доступність отримання інформації щодо товару, його ціни, характеристик; оперативність та зручність здійснення торгівельних операцій (вибір, оформлення, оплата, зворотний зв’язок) [4]. Серед позитивних моментів слід також відмітити розвиток новітніх секторів економіки, а саме нових сервісів, зокрема сервісів доставки, побудованих на цифрових бізнес-моделях.

Необхідно також підкреслити, що з-поміж багатьох сфер бізнесу, саме для електронної торгівлі у період карантинних обмежень відкрилися як значні можливості так і з’явились певні загрози. Зазначимо, що зважаючи на глобальний масштаб кризи, значна частина суб’єктів господарської діяльності відчула на собі негативний вплив пандемії та карантинних заходів. У більшості випадків це   ризики, які пов’язані з відсутністю платежів по укладеним угодам, відмовою клієнтів від купівлі запланованих товарів, робіт, послуг, складністю налагодження поставок фізичних товарів, нерозвинена кур’єрська мережа та неможливість отримати замовлення у віддалених районах країни, збільшення вартості замовлення через суттєві витрати на доставку, особливо у разі необхідності частого замовлення товарів, різке скорочення доходів населення.

Даною ситуацією на превеликий жаль, не забувають користуватися шахраї. Тільки в Україні кількість кіберзлочинів (відповідальність за які передбачена законом України) [2] зросла у 2,5 рази за останні 5 років. До того ж, на тлі пандемії коронавірусу поліцейська служба ЄС фіксує збільшення числа кіберзлочинів, шахрайств, крадіжок та підробок критичних товарів [5] Кіберзлочинність – це злочинність, пов’язана як з використанням комп’ютерів, так і з застосуванням інформаційних технологій і глобальних мереж. У той же час термін «computercrime» в основному відноситься до злочинів, скоюваних проти комп’ютерів або комп’ютерних даних [2].

Розглядаючи питання кіберзлочинності, як наслідків COVID‑19 пандемії необхідно зазначити, що інтернет-шахраї користуються нашою необачністю створюють нові схеми шахрайства за допомогою яких людей обманюють, зловживають попитом людей на інформацію та онлайн-доставки.

Висновки. В час COVID-19 пандемії деякі підприємства залишаться закритими, інші можуть побачити величезне зростання.

Саме тому, електронна торгівля має всі підстави для активного впровадження на вітчизняному ринку. Але поряд з існуючими проблемами, основною є кіберзлочинність, які гальмують розвиток електронної торгівлі. В той же час, є і позитивні перспективи. Світовий досвід свідчить, що електронна торгівля при певній зміні поведінкового фактору займе гідне місце як в структурі національної економіки так і свідомості людей.

Відтак, на нашу думку, слід розробити державні механізми захисту щодо електронної торгівлі, необхідно приділити належну увагу захисту прав споживачів  при передачі товару чи інформаційного продукту за допомогою мережі Інтернет та забезпеченню їх інтересів шляхом підвищення гарантій з боку держави та бізнес-структур. 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                  Про електронну комерцію Закон України від 01.08.2021 р. № 675-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text (дата звернення 28.11.2021).

2.                  Про основні засади забезпечення кібербезпеки України Закон України від 01.08.2021 р. №2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (дата звернення 30.11.2021).

3.                  Варфоломєєва О. М. Напрямки підтримки суб’єктів господарювання у сфері електронної комерції в умовах пандемії COVID-19 URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/10207/Aktualni%20pytannia%20diialnosti%20subiektiv%20hospodariuvannia%20v%20umovakh%20pandemii%20COVID-19_2021.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 28.11.2021).

4.                  Сак Т. В. Електронна торгівля в Україні: стан, тенденції, перспективи розвитку URL:

file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/112-1-289-1-10-20200925.pdf (дата звернення 4.04.2020).

5.                  Соболь Н. О., Кіберзлочинність в умовах пандемії COVID-19 URL:  http://ippi.org.ua/sites/default/files/zbirnik__18.11.2020___red._2.pdf (дата звернення 29.11.2021).

6.                  Сокуренко В. В. Правовий захист суб’єктів господарювання в умовах пандемії covid-19 URL:

http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/10207/Aktualni%20pytannia%20diialnosti%20subiektiv%20hospodariuvannia%20v%20umovakh%20pandemii%20COVID-19_2021.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 27.11.2021).

 

 

СПОРИШ А.М.

«Право національної безпеки»,3 курс

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – ст. викладач кафедри

підприємницького та корпоративного права

ІЛЬНИЦЬКА Н.Ф.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПІДПРИЄМЦІВ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

На разі, у всьому світі, і в Україні в тому числі, вирує та шириться вірусна хвороба COVID-19, яка  перекреслила всі позитивні прогнози щодо успішного розвитку економіки країни. Руйнівні наслідки «заморожування» діяльності відчули на собі усі суб’єкти господарської діяльності: величезні обсяги збитків торгівельних підприємств, різке скорочення виробничих потоків, колосальні масштаби скорочення персоналу – здатні призвести до економічного краху. Саме тому, пошук шляхів виходу з кризового стану, а також розробки заходів забезпечення стійкості та повноцінного функціонування та регулювання діяльності фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) набувають актуальності та потребують детального  правового дослідження.

Слід зазначити, що питання особливості правового регулювання діяльності ФОП в умовах карантинних обмежень розглядають такі провідні фахівці як, Р. Редька, В. Обух, С. Педак та інші. В юридичних колах досліджувана проблема не залишається поза увагою провідних спеціалістів.

З огляду на вищезазначену ситуацію, Кабінетом Міністрів України було запроваджено карантині заходи, з метою протидії поширенню коронавірусної інфекційної хвороби COVID-19, які спрямовані на призупинення діяльності або обмеження діяльності деяких суб’єктів господарювання. Разом з тим, введення даних заходів може призвести в першу чергу до зниження економічної активності в країні і як наслідок зупинення роботи деяких суб’єктів господарювання, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, у зв’язку із обставинами невідворотної сили [5].

У свою чергу, Департамент стратегічного планування та макроекономічного прогнозування в рамках консенсус-прогнозу «Україна у 2020–2021 роках: наслідки пандемії» підкреслюють важливість реалізації ряду пропозицій щодо подолання кризових явищ в Україні: «…звільнити від сплати або надати відстрочку сплати податків на період карантину, суб’єктам господарювання діяльність яких передбачає приймання відвідувачів, зокрема заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри, інші розважальні заклади, фітнес-центри, заклади культури, торговельного і побутового обслуговування населення. До цього переліку можливо включити також суб’єктів господарювання, що займаються туристичним бізнесом, пасажирських авто перевізників; запровадити комплекс заходів фінансового характеру з підтримки малого бізнесу та ФОП» [7, с. 24].

В умовах фінансово-коронавірусної нестабільності одними із перших антикризових кроків у багатьох державах стали заходи, спрямовані саме на забезпечення виживання дрібного підприємництва.

Уряд запровадив систему підтримки бізнесу, яка дозволить максимально зняти фінансове навантаження на підприємців у період карантинних обмежень. Серед них: кредитні канікули, податкові преференції, підтримка малого і середнього бізнесу, підтримка агробізнесу, інформаційна підтримка бізнесу. Виходячи з цього Верховна Рада ухвалила «антикоронавірусні» закони, якими, з-поміж іншого, передбачені тимчасові «послаблення» для малого й середнього бізнесу, а зокрема, для ФОПів. Це – закон № 533-IX, «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 29 травня, та закон №540-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 24 червня 2020 р [1,2].

Також у 2020 році Президент України Володимир Зеленський підписав закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів. Серед них: Закон №1071-ІХ, який передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн. найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину; Закон №1017-ІХ, який регламентує, що до 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 МЗП, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування; та закон №1072-ІХ про податкові пільги для бізнесу [3,4,6].

Безперечно, Covid-пандемія суттєво вплинула на розвиток і діяльність ФОП в умовах карантинних обмежень.

Саме тому, необхідно підкреслити, що забезпечення стійкості та повноцінного функціонування суб’єктів господарювання в сучасних умовах адаптації до швидко змінюваних епідеміологічних обставин прямо залежить від комплексних, обґрунтованих дій. Отже, на нашу думку, саме цілеспрямовані, узгоджені, послідовні антикризові заходи спроможні реабілітувати економічну сферу.

 

Список використаних джерел:

1.  Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 29 травня 2020р. // Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019): Закон України від 24 червня 2020 р. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text

3.  Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: Закон України від 09 квітня 2021 р. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1071-20#Text

4.  Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: Закон України від 04 грудня 2020 р. // Законодавство України. – Офіційний сайт Верховної Ради України. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text

5.  Діяльність суб’єктів господарювання під час карантину (правовий аналіз нормативно-правових актів) URL: https://protocol.ua/ua/diyalnist_sub_ektiv_gospodaryuvannya_pid_chas_karantinu_(pravoviy_analiz_normativno_pravovih_aktiv)/ (дата звернення 13.04.2021 р.)

6. З 10 грудня діють три важливі «карантинні» закони: про 8000 грн. допомоги, відстрочення РРО для ФОП і податкові пільги URL:

https://news.dtkt.ua/state/laws-and-regulations/66626 (дата звернення 14.04.2021р.)

7. Україна у 2020-2021 роках: наслідки пандемії консенсус-прогноз URL:file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/Consensus_2020_Apr_Ukr%20(1).pdf (дата звернення 15.04.2021р.)