Черненко В. В.

студентка юридичного інституту

ДВНЗ «Київського національного університету імені В. Гетьмана»

м. Київ, Україна

Науковий керівник - cтарший викладач кафедри підприємницького та корпоративного права, Ільницька Надіра Фатехівна

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ

В умовах сьогодення головною спрямованістю удосконалення господарської діяльності є саме підприємництво. Глобалізаційний розвиток економіки неможливий без розвитку різних форм підприємництва, а також без винахідливих ділових людей. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Діяльність приватного підприємця без створення юридичної особи є найпростішою формою організації підприємництва. Кафе, майстерні, фахівці у сфері ІТ, інтелектуальних та побутових послуг, часто діють як фізична особа-підприємець. Суть такої зайнятості полягає у самостійній, на власний ризик, праці з метою одержання прибутку. 

Колишній соціально-правовий феномен такого явища як "фізична особа-підприємець" на сьогодні вже давно прижився у суспільстві і ні в кого не викликає непорозуміння, оскільки право на заняття підприємницькою діяльністю, не заборонену законом, гарантується статтею 42 Конституції України – основного закону держави. Таке право закріплюється й у ЦК України. 

Фізична особа-підприємець – особа, яка допомагає розвивати економіку держави, її дії спрямовані на отримання прибутку, включаючи таким чином реалізацію з підвищення продуктивності праці та зниження витрат виробництва.

Статус фізичної особи – підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 

З цього слідує, що статус фізичної особи – підприємця жодним чином не впливає та не обмежує прав, обов’язків, інтересів, які виникли  у зв’язку із наявністю цивільної правоздатності та дієздатності у особи.

Особливостями правового статусу фізичної особи-підприємця є те, що набуття особою права на здійснення підприємницької діяльності можливе лише при наявності повної цивільної дієздатності. Проте існують деякі обмеження для професійної діяльності відповідних осіб щодо реалізації підприємницького права (зокрема для народних депутатів, Президента України та ін.).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Особа, яка хоче отримати статус суб’єкта підприємницької діяльності, підлягає державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до українського законодавства.

Хоча господарське законодавство й об’єднує поняття "юридична  особа" та "фізична особа - підприємець" спільним поняттям "суб'єкт господарювання", проте неоднозначне тлумачення ст. 51 Цивільного кодексу України у науково-юридичній і на практиці обумовлює появу суперечливих висновків, що  безумовно впливає на її правозастосування, оскільки певним чином відбувається злиття правового статусу фізичної особи з правовим статусом юридичної особи, які за своєю правовою природою є різними. Зокрема фізична особа-підприємець діє без установчих документів та обов’язкового формування статутного капіталу, одночасно є і власником бізнесу, і органом управління ним, реалізує підприємницьку діяльність від свого імені, домашня адреса ФОПа може бути й адресою здійснення підприємницької діяльності, а також здійснення підприємницької діяльності можливе і без залучення найманої праці.

Окремо до особливостей правового статусу варто виділити – ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, правовий статус фізичної особи-підприємця є цілісним поняттям, яке включає в себе встановлені та гарантовані державою права, обов’язки та інтереси особи, яка прагне найефективніше поєднати всі фактори виробництва в єдиному господарському процесі з метою найраціональнішого втілення своїх ідей, досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Правовий статус фізичної особи-підприємця відіграє значну роль і є своєрідним у відношенні з іншими суб’єктами трудових правовідносин, має унікальне значення та наділений своєрідними рисами. 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 30. – ст. 141.

2. Господарський кодекс України: закон України від 16 січня 2003 р.  // Відомості Верховної Ради України. – 2003. [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text.

3. Цивільний кодекс України: закон України від 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України – 2003.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

4. Західно-українська юридична компанія. Правовий статус фізичної особи-підприємця. URL: http://advislgl.if.ua/pravoviy-status-fizichnoyi-osobi-pidpriyemtsya/.