Назаренко Д.І.

«Право», 5 курс

ДВНЗ «Київський національний економічний 

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – к.ю.н., професор кафедри підприємницького та корпоративного права
Марченко Віктор Борисович

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГАМАНЦІВ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

Стрімкий розвиток інформаційних технологій у сучасному світі істотно розширює можливості людської комунікації і сприяє появі нових видів правовідносин, залученню нетрадиційних об'єктів правовідносин, одним з яких є електронні гаманці. Ідея електронних гаманців з'явилася ще в другій половині минулого століття, але в Україні вона отримала практичну реалізацію саме в останнє десятиліття, що не могло залишитися непоміченим в українській науці, представники якої ще не прийшли до узгодженого думки з приводу природи цього явища.

Метою цього дослідження є визначення особливостей вітчизняного законодавства у сфері електронних гаманців, як складової електронної комерції; аналіз проблематики та перспектив подальшого розвитку правого забезпечення електронних гаманців.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонауковий діалектичний метод пізнання явищ та процесів, що дав змогу всебічно проаналізувати предмет дослідження. Окрім цього були використані системно-структурний метод, порівняльно-правовий метод та логіко-юридичний метод, а також метод правового моделювання.

Значний внесок у розробку питань правового забезпечення електронних гаманців здійснили такі вітчизняні науковці, як Т. К. Адабашев, В. В. Апалькова, О. Д. Вовчак, С. В. Волосович, О. О. Кощеєв, О. О. Махаєва, С. В. Міщенко, В. Л. Плескач, М. А. Пожидаєва, М. В. Тарасюк, С. А. Циганов та інші.

На початку 2019 року Україну вразила новина від генерального директора Mastercard Europe SA Інги Андрєєвої, яка на конференції Європейської Бізнес Асоціації зазначила, що за четвертий квартал 2018 року Україна посіла четверте місце в світі за кількістю безконтактних платежів з використанням мобільних телефонів, браслетів та смарт-годинників [1]. 

Ця статистика підтверджує затребуваність новітніх платіжних технологій та здатності українців швидко навчатися їм. Проте, на жаль, наше законодавство не встигає за розвитком технологій і електронна комерція наразі має нестабільне правове забезпечення, незважаючи на прийняту Постанову НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року з внесеними змінами.

Відповідно до Постанови НБУ «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» від 19.04.2005 р. № 137, яка втратила чинність, електронний гаманець – це смарт-картка або платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з якою обліковуються на консолідованому картковому рахунку емітента [2]. 

Електронний гаманець дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення персонального ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здійснення розрахунків і зняття готівки на невеликі суми. Електронний гаманець є одним із типів наперед оплачених платіжних карток. 

У науковій літературі прийнято вважати, що електронний гаманець використовується для оплати товарів, наданих послуг та одержання готівкових коштів у розмірі, що не перевищує попередньо задепонованої суми, прямим списанням коштів із спеціального рахунка електронних гаманців у розрахунковому банку. 

Відповідно до Проєкту Постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про електронні гроші в Україні», який було опубліковано на сайті НБУ від 27.12.2019 року, пропонується визначення електронного гаманця, як облікового запису емітента, оператора, агента, торговця та користувача, що згенерований / створений в процесинговій системі / програмному забезпечені емітента / оператора для обліку, зберігання та здійснення з електронними грошима операцій [3]. Наразі даний Проєкт знаходиться лише на громадському обговоренні, а в чинній Постанові НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», таке визначення відсутнє.

Новинкою в Україні стало запровадження в 2017 році можливості безконтактних розрахунків клієнтів за допомогою Android-смартфонів із підтримкою технології NFC. NFC-гаманець – це цифровий безконтактний гаманець на платформі Mastercard Enablement Digital Service (MDES). Уже декілька українських банків запустили такі проекти разом із компанією Mastercard.

Усі ці інструменти об’єднує саме мережа Internet та всі вони входять до електронної комерції. Проте ми бачимо неоднозначну позицію НБУ щодо цих явищ та бажання контролювати їх діяльність, узгоджувати «правила гри» на цьому сегменті ринкової економіки. Це один із чинників, які затримують розвиток електронної комерції, окрім цього:

• слабо розвинена національна система електронних платежів; 
• низька ефективність більшості існуючих українських торговельних майданчиків; 
• неузгодженість термінології; 
• відсутність системності та визначеності законодавчого забезпечення, тощо.

Окрім цього, однією з найбільших проблем сьогодні виступає недовіра населення до електронних гаманців, а другою частиною цієї проблеми є відсутність зрозумілих та покрокових інструкцій щодо користування такими засобами. Тому, необхідною частиною розвитку електронної комерції України є поширення серед населення використання електронних гаманців та поширення культури і розуміння здійснення операцій з ними.

На сьогоднішній день у Проєкті Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, є окремий напрям із розвитку фінансової інклюзії [4]. Фінансова інклюзія – це можливість рівного доступу та використання населенням фінансових послуг. 

У процесі аналізу сьогоднішнього рівня правового забезпечення функціонування електронних гаманців вважаємо за необхідне створити спеціальний підрозділ в Національному банку України, який буде займатися фінансовою інклюзією та навчати використовувати електронні гаманці населення країни. А також необхідно визначити у Проєкті Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року окремий розділ, який буде присвячено розвитку електронних гаманців, як складової частини електронної комерції України.

Таким чином, подальше дослідження правового забезпечення електронних гаманців сприятиме значному розвитку та підвищенню якості надання та здійснення платіжних послуг на території України та електронної комерції в цілому. На нашу думку, слід звернути увагу на те, що введення інновацій у цій сфері зменшує витрати на обслуговування населення, проте збільшує витрати на забезпечення інформаційної безпеки та належного функціонування програмного забезпечення. При цьому, переваги застосування електронних гаманців є очевидними з огляду на зручність користування, залучення завдяки цьому (і не лише) нових клієнтів та розповсюдження електронної комерції на більшу територію. 

Література:
1. Україна посіла четверте місце в світі за кількістю безконтактних платежів. Газета УНІАН. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/10425918 -ukrajina-posila-chetverte-misce-v-sviti-za-kilkistyu-bezkontaktnih-platezhiv.html. 2. Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням: Постанова Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року № 137. (втратив чинність) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0543-05. 3. Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури: Постанова Правління Національного банку України від 04 лютого 2014 року № 43. Дата оновлення: 28.02.2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-14. 4. Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року (проєкт). Офіційна сторінка Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/news/all/strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-ukrayini-do-2025-roku.