Вовк О.О.

«Комерційна діяльність та логістика», 4 курс

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – к.ю.н., доцент,
професор кафедри підприємницького та корпоративного права 

Марченко В.Б.

ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
У СФЕРІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ, ПРАКТИКА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Україна вже багато років визнається «піратською» державою, на яку в сфері порушення прав інтелектуальної власності звертають особливу увагу. Зазначений факт говорить про актуальність питання захисту цих прав, особливо у сфері електронної комерції.

Очевидно, що з метою захисту, перш за все, необхідно володіти правами на об’єкт інтелектуальної власності, а також мати документальне підтвердження відповідних прав, наприклад, у вигляді патенту, свідоцтва, ліцензійного договору тощо.

З метою визначення організаційно-правових засад діяльності в сфері електронної комерції, встановлення порядку укладення електронних угод з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем парламент прийняв основний нормативний документ в цій сфері – Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII [1].

Однак, незважаючи на вищезазначене, у вітчизняній нормативно-правовій базі велика кількість питань в даній сфері залишається неврегульованою, що нерідко призводить до порушення прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Отже, належне та ефективне правове регулювання розглянутих проблем на сьогоднішній день є особливо актуальним.

Захист інтелектуальної власності у сфері електронної комерції ускладнюється транснаціональністю інтернет-злочинності, а також недосконалістю і відмінностями правової бази в різних країнах. Однак рішення є. Наприклад, в Європейському Союзі захист інтелектуальної власності в інтернеті може ґрунтуватися на рекомендаціях Єврокомісії, які єдині для все держав членів ЄС і є таким собі «надзаконом» в транснаціональних судових конфліктах. У США законодавство є складнішим, однак воно уніфіковано для всіх штатів.

В Україні вже відомі випадки, коли за порушення прав інтелектуальної власності блокували сайти або зовсім закривали інтернет-магазини. Як правило, відбувалося це тоді, коли власник уже встигав витратити на розвиток свого бізнесу чимало грошей і часу. Їм доводилося починати все з початку. Інтелектуальну власність захищають не тільки українські правоохоронні органи, а й міжнародні структури. У пошукових системах веб-ресурси, які використовують крадений контент, можна заблокувати практично в автоматичному режимі.

Будь-який успішний проект у сфері e-commerce рано чи пізно стикається з проблемою плагіату, злодійства, а в гірших випадках – і силового або хакерського захоплення електронних активів. Жертвами злочинців стають як найскладніші програмні платформи, так і звичайні інтернет-магазини. Види злочинів бувають досить різними:

– крадіжка програмного коду розробниками;

– захоплення доменних імен разом з сайтами;

– нелегальне копіювання продукту;

– плагіат матеріалів з інтернет-сайтів;

– нелегальне використання торгової марки;

– копіювання запатентованих елементів бізнесу.

На жаль, запобігати дані види злочинів складно, тому правильною стратегією є концентрація зусиль на підготовці доказової бази для суду. Більш того, особливістю захисту електронної інтелектуальної власності є необхідність наявності правовстановлюючих документів у її власника, оскільки інакше немає предмета порушення і виходить, що злодій не скоював злочину, скопіювавши програмний код який нікому не належить.

Визначимо основні об’єкти захисту у сфері e-commerce:

– захист доменних імен та інтернет-сайтів як об'єктів творчої праці;

– захист технічних рішень, формул, алгоритмів, дизайну в IT-галузі;

– захист логотипів, торгових марок, найменувань та інших елементів бренду в ЄС, США і країнах СНД;

– створення ліцензій (ліцензування продукції) для видачі прав на ведення діяльності на певній території;

– захист авторських прав на програми для фізичних осіб;

– захист інтелектуальної власності в мережі інтернет на художні та літературні твори поширювані в мережі.

Істотним недоліком механізму захисту прав інтелектуальної власності в Україні є відсутність спеціалізованого судового органу, покликаного розглядати справи про правопорушення у сфері інтелектуальної власності.

Вважаємо, що побудова судів за принципом спеціалізації є ефективним способом організації судової системи. Функціонування такого суду де-факто сприяло б підвищенню рівня захисту прав інтелектуальної власності в Україні, адже суддями такого суду мають бути особи, які володіють спеціальними знаннями у сфері інтелектуальної власності, мають практичний досвід вирішення суперечок в інтелектуальній сфері, встановленню єдиного підходу до вирішення спорів, завдяки аналізу судової статистики Вищим судом з питань інтелектуальної власності, оперативності розгляду справ з огляду на безпосередню зосередженість суддів виключно на справах, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності.

Цікавим прикладом у боротьбі з проблемою порушень прав інтелектуальної власності є запровадження китайською компанією Alibaba нового інструменту, який допоможе брендам вирішити зазначену проблему.

Китайський гігант інтернет-торгівлі Alibaba Group запустив платформу захисту прав інтелектуальної власності, метою якої є поліпшення комунікації між компанією і її партнерськими брендами у вирішенні проблеми запобігання продажу підроблених товарів.

За допомогою нової системи IP-Joint-Force планується побудувати більш широкі та ефективні робочі відносини з брендами всіх регіонів світу, що відповідає стратегії Alibaba, спрямованої на активізацію боротьби з підробками та порушеннями прав інтелектуальної власності.

До нової системи IP Joint-Force зможуть приєднатися всі бренди, які беруть участь в програмі Good Faith Takedown, розпочатої в 2015 році, з метою активізувати процес зняття з продажу товарів після отримання від брендів повідомлень про підробки, які виявилися відповідними дійсності. У цій ініціативі беруть участь близько 700 брендів, включаючи Adidas, Apple, Procter & Gamble, Mars і Philips [2].

На торгових майданчиках Alibaba в будь-який окремо взятий момент часу пропонується понад мільярд найменувань товарів, а в 2015 році завдяки власним системам аналітики і виявлення шахрайства Alibaba, були зняті з продажу 120 мільйонів продуктів. Представники компанії повідомили, що ця цифра у вісім разів перевищує кількість контрафактної продукції, вилученої з майданчика за запитами партнерських брендів, що дозволяє припустити, що торговий майданчик активно працює над зниженням кількості підробок, що з'являються на її веб-сторінках. Система IP-Joint Force працює наступним чином:

– кожному бренду-учаснику надається виділений інтернет-портал і менеджер Alibaba по роботі з клієнтами для надання нового імпульсу спільній роботі і більшій прозорості в захисті прав інтелектуальної власності;

– Alibaba, будучи третьою стороною і не маючи можливості самостійно встановити справжність товару, який потрапив під підозру в підробці, може безпосередньо запитати інформацію у власників прав на нього;

– система дозволяє брендам визначити справжність продукту і повідомити Alibaba про розміщення на майданчику контрафактних товарів. Після проведення ідентифікації, Alibaba ініціює процес Good Faith Takedown і негайно видаляє пропозицію контрафактного товару без необхідності подальшої переписки з брендом;

У Alibaba впевнені, що такий двосторонній комунікаційний потік дозволить підвищити швидкість і точність визначення достовірності продукту.

Метью Бассур (Matthew Bassiur), керівник напрямку захисту авторських прав в Alibaba Group, прокоментував: «Система Joint-Force IP є революційним галузевим рішенням. Воно змінить уявлення про здійснення захисту прав інтелектуальної власності в епоху цифрових технологій – епоху, коли бренди і майданчики електронної комерції повинні працювати колективно, чітко дотримуючись наміченої стратегії, щоб боротися з виробниками підробок» [3].

Україна є країною транзиту підробленої та піратської продукції в таких секторах, як харчова промисловість, годинники, ювелірні прикраси, іграшки, одяг, фотографічне та медичне обладнання. Деякі піратські сайти, які пропонують таку продукцію, відкрито діють в Україні, кількість таких сайтів навіть збільшується, що пояснюється недосконалістю та слабкістю чинного законодавства. На нашу думку, вирішувати такі проблемні питання доцільно шляхом удосконалення законодавчої бази, в тому числі посилення юридичної відповідальності за порушення у сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо розповсюдження піратської продукції. Крім цього, потрібно удосконалити механізм виявлення таких правопорушень, розширити права правоохоронних органів у напряму надання додаткових організаційно-правових механізмів виявлення та проти дії порушенням права інтелектуальної власності.

Література:

1. Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII]. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text.

2. Alibaba Group Hosts Inaugural Summit for International IP Rights Holders. URL: https://www.alibabagroup.com/en/news/article?news=p160701.

3. Alibaba Group. URL: https://www.alibabagroup.com/en/global/home.