Пляшечник  В.А. 

Студент ф-ту ОПМ, 3 курс, спец. 071 «Облік і аудит»

ДВНЗ «Київський національний економічний 

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник -  к.е.н., доцент кафедри підприємницького та корпоративного права
Замрига А.В.

"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА СУТНІСТЬ ПРАВОВІДНОСИН У

СФЕРІ СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЛАСНИКІВ НАЗЕМНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ"

Динамічний розвиток страхового ринку, значне розширення його учасників, як страховиків, так і страхувальників неможливий без формування відповідної структури та змісту адміністративних правовідносин, що забезпечує дотримання інтересів усіх учасників страхового ринку. Суб’єкти ринку повинні бути впевнені у тому, що ризик, який пов’язаний з їх участю у страхових відносинах, зведений до мінімуму. 

Залежно від того, який склад правовідносин виникає у суспільстві, формується відповідний арсенал адміністративно-правового впливу на свідомість та поведінку їх учасників. 

Страхова діяльність породжує страхові відносин, учасниками яких виступають страховики та страхувальники, інтереси яких в силу законодавчого впливу зводяться до запобігання та відшкодування завданої шкоди. Усі умови сторін мають чітке закріплення у страховому договорі, типову форму якого визначає державний уповноважений орган. 

Основними ознаками адміністративно-правових відносин є: по-перше, виникають, змінюються, припиняються на основі правових норм, які породжують ці відносини, і реалізуються через них; такі відносини відрізняються чіткою регламентацією адміністративно-правових норм поведінки сторін, їх взаємних прав та обов’язків; по-друге, складаються у специфічній сфері здійснення виконавчо-розпорядчої, тобто владно-організаційної діяльності суб’єктів державного управління; по-третє, обов’язковим суб’єктом у них виступає відповідний орган виконавчої влади (посадова особа); по-четверте, спори, які можуть виникати між учасниками адміністративно-правових відносин, вирішуються переважно в адміністративному порядку; по-п’яте, відповідальність суб’єктів адміністративно-правових відносин перед державою. 

На мою думку, такі відносини, що регулюють правові відносини у сфері ОСЦПВ (обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів), доцільно залежно від суб’єкта правовідносин та галузевої належності правових норм розділяти на такі групи: 

• основні або обов’язкові: це відносини, що складаються між страховиком та страхувальником з приводу виконання останнім обов’язків щодо обов’язкового страхування своєї цивільної відповідальності власника ТЗ (транспортний засіб); 

• додаткові: відносини, що виникають з приводу відшкодування шкоди, заподіяної діями власника ТЗ (транспортний засіб) життю, здоров’ю або майну іншої особи (називаються додатковими, оскільки їх виникнення має імовірнісний характер, події, що їх породжують, можуть не настати); 

• супутні: це відносини, тісно пов’язані з основними і забезпечують їх реалізацію, наприклад, відносини між страховиком і органом страхового нагляду, між страховиком і уповноваженим співробітником поліції під час вчинення ДТП тощо. 

На перший погляд, основні відносини у цій сфері (між страхувальником і страховиком) не можна назвати адміністративно-правовими, оскільки в них не бере участі орган виконавчої влади чи посадова особа. Однак дослідження сучасних форм і засобів впливу держави на суспільні відносини, вивчення питань взаємодії держави та громадянського суспільства дає змогу говорити про існування непрямих (опосередкованих) правових відносин, що забезпечують непрямий вплив держави на суспільні відносини через інститути громадянського суспільства. 

Такі непрямі (опосередковані) адміністративно-правові відносини мають такі ознаки: по-перше, непрямий спосіб впливу державних органів на суспільні відносини здійснюється через третю структуру (інститут громадянського суспільства); по-друге, ступінь владного впливу визначається за допомогою встановлення компетенцій для такої структури; по-третє, непряма форма впливу державних органів на суспільні відносини здійснюється за допомогою делегування представників відповідних органів у цю структуру. 

Розглядаючи зміст адміністративних правовідносин у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні зазначу, що страхові відносини, які за своїм змістом є складним правовим утворенням. Перш за все, мова йде про те, який характер притаманний страховим відносинам, приватний чи публічний. 

Звичайно що це питання має безпосередній зв’язок зі змістом страхового права, яке є характерним поєднання елементів публічного та приватного права, оскільки у сфері страхової діяльності виникають як публічно-правові, так і приватно-правові відносини. Така комбінація правових норм страхового права є характерною й для інших галузей права, як то біржове, банківське, житлове, екологічне, аграрне, інформаційне та ін., що вказує на його комплексний характер. Відтак і страхові відносини, як об’єкт страхового права мають комплексний характер, поєднуючи у собі публічно- правовий та приватно-правовий характер. 

Відтак страхові відносини, що виникають в процесі здійсненням Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Департаментом страхового нагляду та суб’єктами страхового ринку, перш за все страховими компаніями, своїх функцій та завдань, в багатьох випадках можна віднести до цивільних, господарських, адміністративних, фінансових та інших правовідносин. Разом з тим, беручи до уваги специфіку страхової діяльності, дана сфера породжує такі правовідносини, що не можуть бути віднесені до первинних щодо страхового права галузей, зокрема цивільного, господарського та особливо адміністративного і фінансового. 

Страхові правовідносини складають, таким чином, особливу групу відносин, що характерна виключно страховому праву, і складають специфіку його предмета. Такими зокрема є відносини між Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та страховими компаніями, страховими компаніями та органами державної реєстрації, страховими компаніями між собою, між страховими компаніями та клієнтами. Це свідчить про те, що ці страхові відносини різні за своєю природою, а відтак, різняться ступенем державного регулювання, що пояснюється також різною природою правових норм, що їх (відносини) регулюють. 

Отже, дослідивши зміст адміністративних правовідносин у сфері страхування загалом, і обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зокрема, можна констатувати про функціонування складної та дієздатної системи адміністративно-правового впливу на свідомість та поведінку суб’єктів страхових відносин, що забезпечує дотримання інтересів як страховиків, так і страхувальників, а в цілому й суспільства та держави. Основним стрижнем адміністративних правовідносин у сфері страхування є принципи його (механізму) здійснення, дотримання яких складає основний зміст адміністративних правовідносин у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні. 

Підсумовуючи викладе, можемо констатувати, що правові відносини у сфері обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу доцільно розділити на групи залежно від суб’єкта правовідносин і галузевої належності правових норм, які регулюють ці відносини: основні і супутні (адміністративно-правові); додаткові 

(цивільно-правові). Доцільне створення державою умов для широкої взаємодії уповноважених органів виконавчої влади у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і страхових організацій, розширення можливостей для їх співпраці з метою забезпечення безпеки у сфері дорожнього руху та внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Список використаних джерел

1. Непран А. В. Проблеми розвитку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та шляхи їх розв’язання // Фінанси України. 2014. № 7. С. 75–86.

2. Асадов А. М. Косвенные (опосредованные) правовые отношения: вопросы методологии и значение в финансовой деятельности государства. М.: Норма, 2013. 320 с.

3. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 1 липня 2004 р. // Голос України. 2004. № 165. C. 572.

4. Косинська В. А. Особливості страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. // Митна справа. 2012. № 6(84). C. 305–311.