Ніжинська В.В.

«Міжнародний бізнес», 5 курс

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри підприємницького та корпоративного права Замрига А.В.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Поняття діяльності різних бізнес-структур та глобалізації є взаємно пов’язаними, адже феномен глобалізації сприяє змінам бізнесової стратегії компаній так само як і діяльність самих бізнес-структур є рушійною силою глобалізаційних процесів. Компанії та корпорації отримують значні переваги реалізовуючи глобальну економічну діяльність. До таких переваг можна віднести «використання ключової компетенції компанії» - тобто застосування фірмою своїх сильних сторін на нових ринках, що сприятиме її розвитку та зміцненню позицій на фоні конкурентів; «придбання ресурсів» - тобто провадження виробничого циклу в різних регіонах світу, що дає змогу більш ефективно реалізовувати продукцію заощаджуючи витрати; «пошук нових ринків збуту» - тобто представлення продукції для користування споживачам з різних країн, що буде сприяти появі нових джерел одержання доходів. Окрім значних переваг, глобалізаційні процеси несуть також певні ризики як на рівні бізнес-структур та і на загальнонаціональному рівні певної держави: зростання ролі ТНК, які становлять все більшу конкуренцію малим підприємствам аналогічної галузі, внаслідок чого, чимала кількість компаній зазнають значних труднощів при провадженні своєї діяльності. Зростаючий вплив ТНК на уряди різних країн: якщо певна корпорація вирішує закрити власні виробничі заводи у певному регіоні – тисячі людей можуть стати безробітними і не кожна держава може забезпечити їм подальшу зайнятість у майбутньому. Глобалізаційні процеси є рушійною силою світових міграційних процесів, що спричиняє також посилення соціального розриву між багатими, розвинутими країнами та бідними. 

  Що стосується бізнес-середовища в Україні, довгі роки українська економіка вважалась несприятливою для інвестування та ведення бізнесу. Проте, варто констатувати, що згідно рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business-2019», складеного експертами Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Україна піднялася на сім позицій порівняно з минулорічним рейтингом та посіла 64 місце серед 190 країн. Аналітики Світового Банку відзначають, що поліпшення результату вдалося досягти за рахунок зменшення ставки єдиного соціального внеску, спрощення отримання дозволів на будівництво та поліпшення захисту прав інвесторів. Кількість суб’єктів підприємницької діяльності має тенденцію до зростання за останні роки: у 2017 р. кількість таких суб’єктів становила (в одиницях) 1875779, у 2019 р. вже 2073559. Варто наголосити на індексі економічної свободи України. Цей показник характеризує ступінь невтручання держави у виробництво, розподіл і споживання товарів і послуг (щорічно розраховується газетою Wall Street Journal і дослідницьким центром Heritage Foundation). Таким чином, Україна посіла 134 місце зі 180-ти у 2019р., піднявшись на 13 позицій. Згідно вище наведених даних, можна спостерігати позитивну динаміку з погляду на стан бізнес-середовища в Україні, дані процеси поки відбуваються повільними темпами через наявність таких факторів як тривалість військового конфлікту, нестабільне законодавство (зокрема податкове навантаження), несприятлива макроекономічна ситуація. Щодо глобалізаційних впливів на бізнес в Україні, варто наголосити як на важливих позитивних так і негативних наслідках такого феномену. Глобалізація сприяє відкриттю ТНК своїх філій в Україні, що буде впливати не лише на зменшення рівня безробіття в державі, а й на появу нових товарів та послуг, що буде прикладом і для подальших компаній заходити на український ринок. Окрім того, поява нових ТНК в Україні буде сприяти підвищенню рівня конкуренції серед виробників аналогічного товару, так, наприклад прогнозується, що при появі продукції компанії ІКЕА – українські виробники меблів будуть змушені інтенсивніше працювати з метою покращення асортименту, якості і тд. аби залишатись конкурентними. Проте поява таких гігантів як, наприклад, ІКЕА – може спричинити і занепад діяльності багатьох малих підприємств меблевої галузі, адже протистояти конкуренції всесвітньо успішним ТНК дуже важко, окрім того, в Україні поки немає гарантії захисту підприємців на належному рівні, що буде ускладнювати загальну ситуацію для компаній, з погляду на податкове навантаження, відсутність врегульованої системи дотацій і тд. Тобто витрати компаній на розвиток нових інноваційних технологій значно зросте і не кожна фірма буде здатна їх покрити. Таким чином, варто узагальнити, що феномен глобалізації буде нести позитивні наслідки для суспільства за умови належного рівня державної підтримки вітчизняних виробників.    Під правовим забезпеченням підприємницької діяльності варто розуміти комплекс юридичних норм, закріплених у Конституції України, законодавчих, нормативно-правових актах і актах індивідуального характеру, які встановлюють правила поведінки суб’єктів підприємництва при здійсненні ними господарської діяльності, а також визначають міру відповідальності за порушення цих правил. У підприємницькому законодавстві України можна виділити три блоки нормативно-правових актів:

1. Конституція України, відповідно до ст. 42 якої кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право базується на свободі підприємницької діяльності, яка полягає в здійсненні на власний розсуд і ризик особою господарської діяльності, не забороненої законом, з метою одержання прибутку.

2. Блок спеціальних нормативних актів, що регулюють виключно підприємницьку діяльність: Закони України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та інші. 

3. Нормативно-правові акти, що містять окремі норми або їх сукупність, які регулюють підприємництво: Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України. 4. Податковий Кодекс України, закони України "Про власність", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про захист прав споживачів", "Про захист від недобросовісної конкуренції" та інші. Оскільки Україна переживає етап становлення стабільної ринкової економіки – державна влада має перед собою такі пріоритетні завдання як створення економічних, соціальних передумов, які б дозволили ефективно розвиватися підприємництву. Аналізуючи стан розвитку економічних відносин, варто наголосити, що законодавство поки не виконує в достатній мірі роль фундамента правового регулювання і не забезпечує виконання державних, галузевих і регіональних програм соціально-економічного розвитку. Сучасні умови господарювання потребують упорядкування і вдосконалення національної правової системи, зокрема, прийняття ефективних підприємницьких законів. До основних недоліків правового забезпечення підприємництва в Україні можна віднести:

1. неоднозначність, а також суперечливість чинної нормативно-правової бази підприємництва; 2. відсутність реального функціонування багатьох правових актів, низька виконавча дисципліна щодо нормативно-правових документів; 3. наявність у законодавстві багатьох нечітких норм, які можуть бути детерміновані по-різному; необґрунтованість законодавчих обмежень та вимог, які містяться в окремих нормативно-правових актах. 

Державна підтримка підприємців має включати їх правовий захист, наявність гнучкої системи оподаткування, з метою надання можливості отримання даними економічними суб’єктами стабільного прибутку; створення відповідної інформативної й консультаційної бази; сприяння залученню інвестицій у розвиток вітчизняного підприємництва. Шляхами удосконалення державного регулювання розвитку підприємництва в Україні мають бути: 

- удосконалення чинних правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність з метою усунення внутрішньо-правових суперечностей та скасування положень, які гальмують розвиток підприємництва;

- активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки підприємництва;

- сприяння створенню інфраструктури розвитку підприємництва;

- формування належного правового середовища для розвитку інноваційної та

науково-технічної діяльності, підвищення мотивації підприємця до високопродуктивної і високоякісної діяльності через запровадження системи економічного стимулювання та преференцій шляхом внесення змін до податкового, митного законодавства.

Підсумовуючи, варто зазначити, що важливе завдання, яке є пріоритетним для української держави – створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. Глобалізаційні процеси сприяють підвищенню рівня конкуренції для вітчизняних бізнес-структур з погляду на появу філій міжнародних компаній на українському ринку. З метою забезпечення системи сталого функціонування економіки за таких умов - держава має розробляти системи нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання ринку підприємницької діяльності, зокрема митних правил, банківської діяльності, цін і заробітної плати, соціального захисту населення, адже дані сфери пов’язані з підприємництвом. Таким чином, значна роль у регулюванні підприємницької діяльності належить саме правовому регулюванню, оскільки підприємництво є сферою взаємодії держави з ринком. Державна підтримка є одним з найважливіших компонентів мотивації економічних суб’єктів до реалізації підприємницької діяльності, тому має бути здійснена на належному рівні. 

Література:

1. Пахалюк Т.О. Розвиток міжнародного бізнесу в умовах глобалізації / Пахалюк Т.О. Скрипник Н.Є. – Дніпровський національний університет– 2016 – 20с.

2. Вплив глобалізаційних процесів на українське сьогодення / міжрегіональна академія управління персоналом – Київ – 2015 – 10с.

3. Дяченко Н.І. Проблеми правового забезпечення регулювання підприємством в Україні / Дяченко Н.І. Григоренко А.Є. – Львів – 2017 – 80 с.

4. Нормативно-правове регулювання малого бізнесу в Україні / портал інформаційно-освітніх послуг – Київ – 2019 -13с .