Кадін Я. І.,

«Господарське право», 4 курс,

ДВНЗ «Київський національний економічний 

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – к.ю.н., доцент 

кафедри підприємницького та корпоративного права Шаталова Л.М. 

DEADLOCK: МОЖЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ В РАМКАХ ЗМІН КОРПОРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Існування корпоративних договорів та їх практичне застування є поширеною практикою в іноземних юрисдикціях, оскільки таке застосування договірного регулювання спрощує реалізацію прав та обов’язків учасників корпоративних відносин. В Україні корпоративний договір не є поширеною практикою з огляду на відсутність належного правового регулювання та незначну поширеність наведеного інституту. Більш того, останні зміни законодавства, що регулює діяльність господарських товариств, стали поштовхом для якісних змін корпоративних відносин між учасниками. Однак внесені зміни не врегулювали всі проблемні питання з якими стикаються учасники та засновники, зокрема, питання вирішення безвихідних ситуацій. 

Тому визначення поняття та сутності вирішення безвихідних ситуацій (deadlock), законодавчої регламентації даного явища та можливостей вирішення між учасниками господарських товариств в межах корпоративного договору є актуальним питанням. 

В господарських товариствах з'явилась можливість передбачати порядок вирішення безвихідних ситуацій (deadlock). Під терміном «deadlock» слід розуміти ситуації, коли жоден учасник або акціонер товариства не має достатньої кількості голосів, щоб ухвалити рішення без підтримки зі сторони інших учасників або акціонерів. В країнах англосаксонської правової системи відомі, зокрема, такі механізми вирішення безвихідних ситуацій як: «російська рулетка», «техаська перестрілка», спільний продаж, тощо. Кожен з цих механізмів передбачає викуп одним учасником або акціонером частки іншого, або спільний продаж часток третім особам. Згідно положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» [1], сторони корпоративного договору можуть обрати будь-які із зазначених механізмів корпоративного управління для вирішення безвихідних ситуацій, що можуть виникнути під час ведення спільного бізнесу.

Deadlock або безвихідна ситуація (глухий кут, безвихідь), якогось єдиного україномовного звучання практика ще не виробила. Ситуація Deadlock – полягає у перманентній неможливості колегіального органу господарського товариства (загальних зборів, наглядової ради, ради директорів, правління) прийняти рішення в межах своєї компетенції, що призводить до фактичного гальмування подальшої діяльності товариства [2]. 

Досліджуючи діюче законодавство України, ми можемо дійти висновку, що наразі у законодавстві відсутній термін, що визначав би безвихідну ситуацію як особливого роду корпоративний конфлікт. Більш того, законодавчо в цілому не врегульовано питання безвихідних ситуацій, хоча судова практика свідчить про наявність такого проблемного аспекту на практиці. 

У науковій літературі використовуються різноманітні терміни на позначення ситуацій, в яких учасники чи засновники не можуть дійти згоди щодо певних рішень. Так, поширеними є терміни «безвихідна ситуація», «корпоративний тупик», «тупикова ситуація», «deadlock» тощо. 

Як визначають юристи-практики, партнери заходять у безвихідну ситуацію якщо їх частки у статутному капіталі співвідносяться 1:1, або у жодного з них, або групи учасників, що діють спільно, не вистачає голосів для прийняття рішення. Виникнення безвихідної ситуації не обов’язково завдає непоправної шкоди товариству. Можливі випадки, коли при наявності безвихідної ситуації підтримання статусу кво є прийнятним для компанії. Проте в інших випадках виникнення безвихідної ситуації може паралізувати роботу всього або значної частини бізнесу. Врешті-решт, при неможливості досягнення компромісу, його власники прагнуть віднайти правові шляхи вирішення проблеми, єдиним нормативним врегулюванням якої та найбанальнішим є ліквідація товариства. Так, прибуткова діяльність може потерпіти крах в один момент, але якщо завчасно передбачити всі сценарії розвитку подій, запобігти йому можна за допомогою корпоративного договору [4].

Для успішного регулювання вирішення «тупикових ситуацій» спершу необхідно чітко закріпити поняття (характеристики та умови) безвихідної ситуації, після чого визначити ключові питання, за якими вони можуть виникнути. Так, наприклад, доцільно було б додати зміни до статуту, де розкрити визначення безвихідної ситуації,  встановити механізми її вирішення шляхом закріплення повноважень органів товариства, можливостей збільшення чи зменшення статутного капіталу. Також варто передбачити шляхи вирішення питань з контрагентами, стратегічними напрямками розвитку, повноважень щодо укладення правочинів. На нашу думку, можливо у статуті закріпити й інші положення, які дозволили б максимально врегулювати та забезпечити неможливість виникнення безвихідної ситуації у цілому. 

Таким чином, для підвищення ефективності врегулювання «тупикових ситуацій» та посилення гарантій сторін щодо виконання їхніх домовленостей та привабливості корпоративного договору загалом, необхідно на законодавчому рівні передбачити найбільш поширені шляхи вирішення «тупикових ситуацій», керуючись практикою іноземного досвіду. При цьому,  в українське законодавство, що регулює виконання судових рішень доцільно включити положення, які дозволяли б суду забезпечити примусове виконання сторонами своїх договірних зобов’язань, пов’язаних із врегулюванням «тупикової ситуації» (зокрема, придбати чи продати частки (акції) за визначеною ціною, як це передбачено корпоративним договором) [3].

Правова регламентація зазначених правовідносин дозволить забезпечити належну реалізацію учасниками та засновниками товариства власних прав та обов’язків, а також належний захист власних інтересів. Більш того, законодавче врегулювання механізму вирішення безвихідних ситуацій дозволить захистити також права кредиторів, оскільки наразі єдиним виходом вирішення подібних ситуацій є ліквідація товариства. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів: Закон України від 23.03.2017 № 1984-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1984-19#Text (дата звернення: 02.12.2020).  

2. Корпоративний договір і вирішення безвихідних ситуацій в товариствах з обмеженою відповідальністю. URL: https://zkg.ua/deadlock-resolution-vyrishennya-bezvyhidnyh-sytuatsij-v-tovarystvah-z-obmezhnoyu-vidpovidalnistyu/ (дата звернення: 02.12.2020).  

3. Гурін М. Чи зможе бізнес домовлятись? URL: https://juscutum.com/chi-zmozhe-biznes-domovlyatisya-mikhaylo-g/ (дата звернення: 02.12.2020).

4. Вельгус В., Кацер Ю. Deadlock. Репетиція «корпоративного розлучення» задля збереження бізнесу. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/korporativne-pravo-ma/deadlock-repeticiya-korporativnogo-rozluchennya-zadlya-zberezhennya-biznesu.html (дата звернення: 02.12.2020).