ПРОБЛЕМИ ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ ТА СКЛАДНІСТЬ ВИРІШЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ СПОРІВ У ЗВ'ЯЗКУ З КАРАНТИННИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ
Корпоративні
спори та їх проблематика виникли в Україні після краху планової економіки і з
тих часів є невід'ємною частиною комерційного життя і судової практики України.
Спори щодо частки в компанії, рішення загальних зборів, виплата дивідендів
можуть розглядатися виключно як корпоративні спори.
З
урахуванням сучасної ситуації із пандемією COVID-19 у світі та Україні, а також
її наслідками у вигляді карантинних обмежень, часткових і повних локдаунів,
проблема доступу до правосуддя, зокрема складність вирішення корпоративних
спорів у такій ситуації загострилась і постає актуальним питання гнучкої трансформації
системи правосуддя у нових умовах функціонування для дієвої судової практики.
Корпоративний
спір – це спір, що виникає щодо матеріальних правовідносин між юридично рівними
учасниками корпоративних відносин стосовно набуття, здійснення та припинення
їхніх корпоративних прав й інтересів.
Одним
із головних викликів у сфері корпоративних відносин в акціонерних товариствах
стало питання проведення річних Загальних зборів акціонерів. Чинне на той час
законодавство не мало відповіді на болюче запитання: як провести Збори
акціонерів у період карантину. Саме це і стало поштовхом для розроблення
Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів
акціонерів і загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду. І
тут криється найбільша загроза всіх дистанційних Зборів – позбавлення акціонера
права висловити свою думку щодо конкретного питання на Зборах, права поставити
запитання. На сьогодні ще немає практики оскарження дистанційних Зборів, але
ризик такий є.
Основною
відмінністю дистанційних Зборів від звичайних є те, що дистанційні Збори – лише
голосування з питань порядку денного, без обговорення таких питань. Акціонер
може лише погодитись або ні із запропонованим проєктом рішення, без можливості
дізнатись про мотиви такого проєкту рішення та його можливі наслідки. У всіх
акціонерних товариствах акціонери, які не уклали договори з депозитарними
установами, навряд чи дізнаються про проведення дистанційних Зборів, і точно не
зможуть взяти участь у голосуванні на Зборах [3].
Перераховані
потенційні ситуації можуть створити труднощі у вирішенні корпоративних
інтересів і питань, що в свою чергу призведе до судових спорів.
В
контексті теми нашого дослідження, варто зазначити, що судочинство в усьому
світі переходить на віддалену роботу, частину справ починають розглядати через
відео-конференц-зв'язок. Але найчастіше виникає ряд етичних і технічних
проблем.
Епідемія
коронавірусу змусила уряди багатьох країн ухвалити карантинні заходи, щоб
запобігти поширенню інфекції. В результаті багато компаній перейшли на
віддалену роботу. Ці заходи торкнулися і судів, які теж намагаються працювати
через Skype, Zoom та інші платформи. Актуальним стає питання, які ж проблеми
виникають у вирішенні корпоративних спорів саме таки чином. Можна стверджувати
з урахуванням практики таких випадків в Україні, що в деяких випадках
конфліктуючим сторонам і їх представникам доводиться витрачати значні кошти і
час, щоб дістатися до певного суду і особисто брати участь в судовому
засіданні, або можуть скластися ситуації, при яких особиста участь в процесі
неможлива в зв'язку з важкою хворобою сторони спору або відсутністю
транспортного сполучення з тим чи іншим регіоном. При цьому
відео-конференц-зв'язок може вирішити ці проблеми. І в такому випадку це є навіть
позитивною стороною. При цьому таке масове впровадження телекомунікацій все ж
виявилося незвичним в більшості маленьких міст та сел України, і навіть не було
гарного зв’язку через відсутність швидкісного Інтернет-сполучення, що абсолютно
унеможливлює повноцінний розгляд справ. У багатьох суддів введення віддаленого
режиму розгляду справ, зокрема корпоративних, викликає труднощі, а уряд
повсюдно намагається полегшити їх долю і вводить нові регулюючі норми,
рекомендації, підтримує відповідні проекти. Що вже казати про сторони
колективного спору, які для присутності у суді в режимі відео-конференції мають
самостійно подбати про відповідну технічну підтримку та цифрові технології. А
це вже ніяк не регулюється і не підтримується ззовні. Очевидно, що судова гілка
влади не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і
працювати так, як раніше, теж неможливо.
Варто
зазначити, що у світі впровадження відео-конференц-зв'язку для проведення
судових засідань у більшості випадків носить лише рекомендаційний характер, але
в деяких випадках цей захід втілюють активніше з урахуванням такої можливості у
всіх учасників. Наприклад, у США відео-конференц-зв'язок впровадили поки тільки
в Каліфорнії, Техасі і Нью-Йорку. Активно впроваджується система віддаленого
правосуддя і в Техасі де 400 суддів штату зареєстрували свої облікові записи в
Zoom [7]. Проте далеко не всі залишаються задоволеними нововведеннями.
Виникають технічні проблеми, і труднощі через поганий зв'язок, або не всі
учасники спорів є добре технічно підкованими і мають достатні навички для
цього.
В
Україні Закон 540-IX (колишній законопроект 3275) від 30 березня 2020 року «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення
додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням
коронавірусної хвороби (COVID-19)» [1] вніс зміни в судові процеси.
Законом закріплено, що учасники справи можуть брати участь в судовому засіданні
в режимі відеоконференції поза будівлею суду з використанням власних технічних
засобів. В свою чергу Вища рада правосуддя 1 квітня 2021 року затвердив
уніфіковані рекомендації для судів всіх інстанцій і юрисдикцій щодо безпечної
роботи в умовах карантину. В цілому, рекомендації, затверджені ВСП,
зводяться до наступних моментів, що пов’язані в першу чергу із заходами
безпеки, дотримання дистанції, вимірювання температури тіла, забезпеченості
захисними масками і обмеженості кількості учасників судового процесу до
мінімального числа по можливості тощо. Проте першою рекомендацією є все ж таки
забезпечення доступу до правосуддя шляхом забезпечення онлайн-трансляцій
судових засідань в мережі Internet [4].
Тобто
можна констатувати лише про частковий запукс електронного суду в умовах
пандемії. Хоча ще у 2018 році Голова Державної судової адміністрації України
наказом від 13 квітня 2018 №168 затвердив Концепцію побудови Єдиної судової
інформаційної телекомунікаційної системи (ЕСІТС). З урахуванням нинішньої
ситуації, зокрема протиепідемічних заходів, можна розраховувати на значні
прискорення деяких процесів в Україні, в тому числі судових. Наразі Вища рада
правосуддя 26 березня 2021 р. вимагає від Державної судової адміністрації
негайно надати проект. Також ВРП підкреслила, що ЕСІТС повинна запрацювати вже
1 травня 2020. Державна судова адміністрація пообіцяла розробку змін до
процесуальних кодексів, положення про проведення судових засідань в
дистанційному режимі і доопрацювання підсистеми «Електронний суд» для
забезпечення можливості подавати в суд матеріали в електронному вигляді до 01
червня 2021 р. [6]. Це безпосередньо позитивно вплине на здійснення повноцінної
діяльності всієї системи правосуддя, і зокрема допоможе у вирішенні
корпоративних спорів.
Тому при розгляді ролі технологій для підтримки ролі судових органів і сприянні функціонуванню судової системи особлива увага повинна приділятися конкретним бар'єрам, які можуть перешкоджати повному включенню й участі сторін, від яких вимагається участь в онлайновому режимі розгляду справі, а також технологічні інновації для забезпечення доступу людей до послуг правосуддя, особливо в корпоративних суперечках в умовах карантинних обмежень, пов'язаних з COVID-19.
Список використаних джерел:
1. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 18,
ст.123). Набуття чинності для України: 18.06. 2020 р. – Законодавство України.
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text (дата звернення: 04.04.2021 р.).
2. Господарський процесуальний кодекс України. Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56). Набуття чинності для України:
06.11. 1991 р. Законодавство України. Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text (дата звернення: 01.04.2021 р.).
3. Дистанційні загальні збори акціонерів. Юрист і Закон. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA014218 (дата звернення
04.04.2021 р.).
4. Как суды будут рассматривать дела в условиях локдауна и
карантина: новые рекомендации Высшего совета правосудия. Судово-юридична
газета. URL: https://sud.ua/ru/news/publication/198115-kak-sudy-budut-rassmatrivat-dela-v-usloviyakh-lokdauna-i-karantina-novye-rekomendatsii-vysshego-soveta-pravosudiya
(дата звернення 04.04.2021 р.).
5. Корпоративні спори: актуальна судова практика. Електронне
видання «Юрист і закон». URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA014267 (дата звернення: 01.04.2021 р.).
6. Судебная система Украины в условиях карантина. Ліга
Закон. URL: https://jurliga.ligazakon.net/news/194334_sudebnaya-sistema-ukrainy-v-usloviyakh-karantina
(дата звернення: 04.04.2021 р.).
Немає коментарів:
Дописати коментар