ЧОЛІЙ Н.С.,

студентка магістерського рівня вищої освіти,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник: ЗАМРИГА А.В., кандидат економічних наук,

доцент, доцент кафедри підприємницького та корпоративного права «Київського національного економічного університету

імені Вадима Гетьмана».

 

Перспективи правової охорони «trade-dress»  в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду 

Зважаючи на швидкий розвиток правовідносин у сфері правової охорони результатів інтелектуальної діяльності постає необхідність створення дієвого правового регулювання такого об’єкту інтелектуальної власності як «trade dress», або як його ще часто називають «фірмовий стиль», який поряд з комерційним найменування чи торговельними марками підприємств залишається важливим засобом індивідуалізації учасників цивільного обороту.

Слід зауважити, що в законодавчих актах України це поняття не закріплене, тоді як на законодавчому рівні країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки чи Канади часто використовується поняття «trade dress».  Саме тому постає необхідність дослідити правову природу категорії «trade dress» та визначити інститут права інтелектуальної власності, яким її можна захистити.  

Розповсюдженою у сфері інтелектуальної власності є думка про те, що категорія «trade dress» може ототожнюватися із торговельною маркою. Це пов’язано в першу чергу із тим, що «trade dress» певним чином можна порівняти із комбінованою торговельною маркою, адже у цьому випадку вона відображає частину етикетки товару. У свою чергу, «trade dress» можна також ототожнювати і з промисловими зразками, до прикладу дизайн чи форма продукції. У вказаних випадках строк дії охорони є обмеженим та постає необхідність постійного продовження строку їх дії[4, c.52]. Проте слід зазначити, що на відміну від торго-вельної марки та промислового зразка, «trade dress» включає в себе дещо більше.

«Тrade dress» можна розуміти як непоіменований засіб індивідуалізації учасників цивільного обороту, який може застосовуватись у господарській діяльності для створення та відображення у собі загального стилю, іміджу організації, що здійснює певний вид діяльності. Підтвердженням цього є теза Lіnda S. Paіne-Powell щодо того, що «споживач може увійти до «фірмового досвіду» ресторану або торгового центру, де різні види зображень, звуків, текстури, ароматів і, можливо, смаків, поєднуються в «загальний образ», який можна охарактеризувати як фірмовий стиль» [4, c.51]. Хочеться також зазначити, що «trade dress» часто визначають за допомогою виразу «look and feel», саме як сукупність зовнішнього вигляду та відчуттів від упаковки певного продукту               [1, c.245].

Варто зауважити, що «trade dress» (фірмовий стиль)  вміщає значну кількість різних елементів, що можуть бути використані для просування продукту або послуги, та може розповсюджуватись на конфігурацію (до прикладу, дизайн чи форму) товару. Для продукту, фірмовим стилем може бути упаковка певного продукту. Для послуги це може бути декор або середовище, в якому ця послуга надається, наприклад, відмінний декор мережі ресторанів Hard Rock Cafe [3, c.71].  

За кордоном «trade dress» (фірмовий стиль) часто охороняється так само як і торговельна марка. Вказане можна пояснити, в першу чергу тим, що торговельна марка є основою, навколо якої «вимальовується певний фірмовий стиль». Тобто, «trade dress» (фірмовий стиль) є певним доповненням до вже існуючої торговельної марки. Так, «trade dress» посилює застосування торговельної марки, «одягаючи» її у певний стиль [2].  

Слід також зауважити, що теорії «trade dress» походять з США. Так, у результаті численних судових справ та розгляду різних редакцій законодавчих актів у цій країні у 1998 році було прийнято Закон про захист «trade dress» (Trade Dress Protection Act) [1, c.246], у якому «trade dress» означає загальний образ або повний зовнішній вигляд продукції чи послуг, включаючи, але не обмежуючись дизайном пакування, маркуванням, тарою, виділенням особливим шрифтом, оформленням, кольором, дизайном продукції, особливістю (характерною рисою, властивістю) продукції або комбінації її властивостей [2]. Так, в США не викликає значних труднощів захистити такі елементи об’єкту інтелектуальної власності як колір, форму чи комбінації різноманітних матеріалів одягу, декор та зовнішній вигляд закладів харчування, дизайн книг чи журналів. Окрім того, в США можна захистити також і досить нестандартні об’єкти, такі як «ресторанна атмосфера», тощо.

Загалом в Україні фірмовий стиль «trade dress» можна охороняти за допомогою знаків для товарів і послуг, об’єкту авторського права (до прикладу, таким об’єктом може бути дизайн певного приміщення), промислового зразка (наприклад, таким способом можна охороняти окремі складові елементи дизайну приміщення).

Що стосується практики використання «trade dress» в Україні, то суб’єкти господарювання часто використовують всі способи, які зазначені вище, в залежності від того, який саме елемент потребує захисту.  Як приклад варто навести рішення в судовій справі № 910/11324/13 щодо припинення незаконного використання торговельної марки, припинення незаконного використання складеного твору та стягнення компенсації судом. Так, суд зазначив, що відповідачами було відкрито заклади громадського харчування «Вареничная «Катюша», проте логотип, який використовувався для цих закладів харчування був схожим настільки, що його можна було сплутати з торговельною маркою, яка належала позивачу. Окрім того, суд зауважив, що відповідачі використо-вували дизайн екстер`єру та інтер`єру ресторанів, меблювання, аксесуари, декор, кольорову гаму аналогічно встановленим у складеному творі[2].

В результаті, суд прийняв рішення про припинення незаконного використання вказаного складеного твору, яким охоронявся екстер’єр та інтер’єр закладу шляхом відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів дизайну інтер`єру закладів харчування, швидкого і повсякчасного обслуговування (ресторанів, кафе тощо) з використанням певних кольорових рішень та елементів декору складеного твору, шляхом демонстрації та публічного показу складеного твору, шляхом відтворення дизайну окремих елементів і деталей, відповідних креслень, схем та ескізів складеного твору [2]. Слід зазначити, що у цьому випадку «trade dress» (фірмовий стиль) грунтується саме на торговельній марці, навколо якої сформовано певний стиль, в першу чергу екстер’єр та інтер’єр, що може охоронятись як об’єкт авторського права.  

Проте, нажаль, багато питань щодо «trade dress» в Україні залишаються неврегульованими, адже часто на практиці виникає проблема щодо правильного захисту створеного об’єкта інтелектуальної власності, що є відміннім від таких об’єктів як торговельна марка, промисловий зразок, комерційне найменування чи об’єкт авторського права та характеризується як значно ширше поняття - фірмовий стиль. Отже, питання «trade dress» сьогодні потребує законодавчого врегулювання, саме тому постає необхідність закріплення в Цивільному кодексі України та у Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»  певних правових положень, які будуть визначати правовий режим «trade dress» (фірмового стилю) та усунуть проблеми, що виникають у зв’язку з правовою охороною таких об’єктів.

 

Список використаних джерел:

1.                  Воєводін Б. В. Теорія розпізнавального комерційного оформлення (трейд дрес – trade dress) та її використання в рекламі. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 245-250.

2.                  Тарасенко Л.Л. Охорона прав інтелектуальної власності на фірмовий стиль («trade dress»). URL.: http://tspartners.lviv.ua/articles/ohorona-prav-intelektualnoji-vlasnosti-na-firmovyj-styl-trade-dress/

3.                  Токарева В. О. Окремі питання інтелектуальної власності в індустрії моди. Часопис цивілістики. 2017. Вип. 24. С. 70-74.

4.                   Уткіна М. С., Савицька І.В. Право інтелектуальної власності на «Тrade dress»: особливості та загальна характеристика. Правові горизонти. 2019. С. 49 – 53.