ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО
ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ КРИЗИ
Постановка проблеми. Питання соціального підприємництва активно
вивчаються вітчизняними науковцями, а саме: О. А. Даниленко, В.
Г. Кудлай, О. М. Мельник, Н. Р. Морозовою, О. В. Нагорною, Г. Є. Якименко та ін.
Водночас, попри існуючий масив напрацювань, додаткового розгляду потребує
проблематика реалізації ідей соціального підприємництва в умовах сьогодення.
Метою даної роботи є дослідження тенденцій
розвитку соціального підприємництва в умовах кризи.
Соціальне підприємництво в Україні бере свій початок
з діяльності відомих підприємців-меценатів XX століття -
Ханенків, Терещенків, Яхненків, Симиренків, Харитоненків та ін., які
інвестували значну частину своїх прибутків у розвиток української освіти, культури
та соціальної сфери [1]. Соціальне
підприємництво поєднує у собі чесність, демократію, соціальну та екологічну
відповідальність; воно є сучасним підходом до підприємництва, у якому збережені
складові ринкової економіки, де кожний може вільно торгувати, виходячи з попиту
та пропозиції, та відкритої конкуренції [3, с. 4-5]. У складних реаліях вітчизняної економіки,
політики, правового регулювання та підприємницького менталітету спостерігається підвищення
соціальної значущості та затребуваності створення та розвитку соціальних
підприємств.
Екологічна сфера. Кожен із нас щороку продукує
30-40 кг пластикових відходів, проте масової переробки вкрай мало. Особливо це
стосується кольорових пластмас. З огляду на це, Київське соціальне підприємство
«Re-beau» перетворює пластикові
відходи на унікальні прикраси «Eco jewelry made of recycled plastic» і пропагує екологічно свідому моду.
Подібну мету переслідує громадська організація «Україна без сміття», яка
надає українцям системні можливості розділяти побутові відходи та зменшувати
шкідливий вплив на довкілля. Головне завдання громадської організації - це навчити
людство відповідально поводитися з відходами та зменшити кількість сміття в
цілому.
Медична сфера: інновації щодо здоров’я. Мережа фітнес-центрів
для дітей «Самотужка» допомагає тим, хто народився з ДЦП, аутизмом або просто
занадто рано. Так, у Києві було відкрито три дитячі центри, у яких 836 дітей
вже пройшли реабілітацію, з них 30% дітей проходять реабілітацію за рахунок
волонтерів.
Комерційна сфера. Мережа крамниць «До
речі» здійснює продаж вживаного, але якісного одягу, взуття та аксесуарів. Так,
колишні бездомні отримують роботу, малозабезпечені клієнти - можливість гарно
та дешево одягатися, а екологічно свідомі покупці - повторно використовувати
речі.
«Горіховий дім» у Львові пропонує
послуги «кейтерінгу» - пекарні та їдальні. Він спрямовує 40% прибутку на
фінансування для жінок, які опиняються на вулиці через домашнє насильство/торгівлю
людьми. Соціальне підприємство надає жінкам у кризовий період тимчасове житло,
соціальну та психологічну допомогу, а також можливість отримати роботу та гідну
оплату за неї.
Досить часто на практиці соціальна ідея поєднує працевлаштування із
фінансуванням соціальних змін або інноваціями. Засновники таких соціальних підприємств скеровують
близько 20% прибутку на створення соціального впливу. Наприклад, в
Івано-Франківську 100 активних людей безповоротно вклали 1000 тисяч доларів у
створення громадського ресторану «Urban Space 100». Як і будь-який інший, цей ресторан генерує прибуток,
але різниця полягає в тому, що 80% цього прибутку відводиться на фінансування
громадських проєктів міста. Так, за 5 років було підтримано понад 100 соціальних
проєктів на суму 250000 грн. Успішний формат такого соціального підприємства було
відтворено і в Києві, де 500 соціальних інвесторів заснували «Urban Space 500».
За правилами соціальної франшизи від платформи «Тепле місто» 80% прибутку «Urban
Space 500» буде спрямовано на реалізацію проєктів розвитку Києва. При цьому
саме співзасновники кожного ресторану вирішують, які саме проєкти міста будуть
профінансовані.
Крім того, соціальні підприємства працевлаштовують соціально вразливі групи
населення. І саме це є основною метою їхньої діяльності. Соціально вразливими є
особи, яким складно конкурувати на ринку праці через особливості розвитку,
здоров’я, віку чи біографії. Це люди з інвалідністю, літні люди, колишні
ув’язнені і т.д. [2].
Станом на сьогодні в Україні єдині соціально відповідальні підприємства,
які отримують пільги від держави, це ті, які здійснюють діяльність по працевлаштуванню людей з інвалідністю. Вони
мають пільги на податок за умови, якщо на них працюють не менше ніж 50% людей з
інвалідністю. Єдиним бонусом, на який можна розраховувати, є програма
кредитування соціального
підприємництва від Ощадбанку
за підтримки фонду
WNISEF зі ставками від 5% до 10%
річних. Щоб отримати кредит, підприємство повинне мати відповідний
відсоток працівників із
незахищених верств населення або
конкретну частку прибутку
на вирішення соціальних проблем [4].
Наприклад, у Києві було створено музеї темряви під назвою «Третя після
опівночі», в якому всі екскурсії проходять у повній темряві та у супроводі
незрячих гідів. Місія музею полягає у зруйнуванні бар’єрів у спілкуванні між
зрячими та незрячими, а також у працевлаштуванні незрячих людей.
Потрапити в соціальну ізоляцію можна не тільки через інвалідність, але й
через вік. Щоб світ не поділявся на «до» та «після» пенсії, в Одесі студентами
було створено соціальне підприємство «Ґудзик», у якому літні жінки шиють сумки
та інші речі, а маркетингом продукції займаються самі студенти.
Проблеми з працевлаштуванням можуть виникнути і в тих, хто повернувся з
війни, саме тому в Києві було відкрито заклад «Veterano Pizza», в якому працюють здебільшого ветерани війни. За
принципом «рівний рівному» вони розпізнають проблеми один одного та вчасно
допомагають один одному. На хвилях успіху вже з’явилися численні пекарні,
служби таксі та інші підприємства, які об’єдналися у так звану «Veterano Group».
Висновки та перспективи
подальших досліджень. Стрімкий
розвиток соціального бізнесу приносить досить потужні результати та справляє
суттєвий внесок як в економіку країни, так і у соціальну сферу. Основними
напрямами діяльності цього сектору є соціальна
та економічна інтеграція
у суспільне життя
соціально незахищених верств
населення, подолання безробіття
та зубожіння, реалізація
соціальних заходів. Діяльність соціального бізнесу демонструє
позитивну динаміку як економічних показників, так і соціальних.
Проте у суспільній свідомості та у сприйнятті влади складається враження
про український соціальний бізнес як про аматорську, фрагментарну, мізерну і
дуже нестабільну діяльність. З огляду на це, вбачається гостра необхідність правового
визначення та диференціації соціального підприємництва, що очікувано призведе
до того, що соціальний бізнес припинить працювати виключно у статистичній,
правовій та організаційній «тіні».
Список використаних
джерел:
1. Нагорна О.В., Голубнюк М.О., Голубнюк А.О. Соціальне
підприємництво в Україні. Соціальне підприємництво: теорія,
практика та міжнародний досвід.
Збірник матеріалів
Міжнародної науково-практичної
конференції 18 травня 2018 р. - К.: КНЕУ. 2018. с. 222.
2. Соціальне підприємництво в Україні: Економіко-правовий аналіз.
«EU4Youth - Розкриття
потенціалу молодих соціальних підприємців в Молдові та Україні»
за ред. Каменко І. С. 2020. 36 с.
3. Посібник з планування соціального
підприємства: практичне керівництво для проведення та написання дослідження для
подальшого створення соціального підприємства. Ф. Спреклі за підтримки
Британської Ради. 2011. 68 с.
4. Соціальне партнерство як
запорука здорового розвитку
бізнесу та суспільства. URL: http://gurt.org.ua/articles/33704/bull/?order=comments.
Немає коментарів:
Дописати коментар