ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ
ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Питання правового забезпечення електронної торгівлі та комерції в Україні на
сьогоднішній день є надзвичайно актуальним. Враховуючи євроінтеграційні
прагнення України, приведення національного законодавства у цій сфері до європейських
та світових стандартів є критичним.
Незважаючи на доволі довгу історію функціонування платформ електронної
комерції в Україні, законодавство у цій сфері все ще є доволі недосконалим у
порівнянні із західними зразками. Причиною цьому є певний часовий лаг між
активним розвитком платформ електронної комерції в Україні та на Заході,
включаючи активне сприйняття цих технологій безпосередньо широкими масами.
Такий часовий лаг спричинив більшу необхідність для західних держав забезпечити
ефективне правове регулювання галузі на ранніх етапах її розвитку.
Основою правового забезпечення електронної комерції в Україні є положення Закону
України «Про електронну комерцію». Згідно цього закону, «Законодавство України
у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України і складається
із Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про
захист прав споживачів", "Про рекламу", "Про електронні
документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в
інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації",
"Про електронні довірчі послуги", "Про платіжні послуги",
"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг", "Про захист персональних даних", міжнародних договорів
України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього
Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них» [1]. Незважаючи на
те, що ця законодавча база може здатись, на перший погляд, досить повною, варто
зазначити, що більшість із перерахованих законодавчих актів є актами загального
характеру, а не такими, що розроблені для забезпечення та регулювання
специфічного виду діяльності – електронної комерції.
У свою чергу, Закон України «Про електронну комерцію» включає лише 5
розділів та 19 статей, які торкаються питань регулювання та забезпечення
електронної комерції лише поверхнево. Незважаючи на безперечні переваги
наявності такого законодавчого акту в принципі, для підвищення ефективності
державного регулювання у сфері електронної комерції він потребує значних
доповнень. Крім того, необхідним є створення великої кількості специфічних
законодавчих, підзаконних актів, які б більше деталізували роль держави у сфері
електронної комерції.
Очевидним є те, що враховуючи євроінтеграційні прагнення України найбільш
логічним та ефективним для удосконалення українського законодавства у цій було б
перейняття саме іноземного досвіду, зокрема – країн Європейського Союзу, а
також інших міжнародних практик. Однією з найбільш загальноприйнятих подібних
практик є Типовий закон UNCITRAL про електронну
торгівлю від 1996 р., прийнятий UNCITRAL – Комісією ООН з прав
міжнародної торгівлі [2]. Даний типовий закон є взірцем для національних
законодавств у сфері електронної комерції. За основу національного
законодавства у сфері електронної комерції Типовий закон UNCITRAL про електронну торгівлю від 1996 р. було взято у 78
країнах світу [3], однак Україна у цьому списку відсутня, що свідчить про те,
що наше законодавство у цій сфері не повною мірою відповідає найкращим світовим
зразкам.
Типовий закон UNCITRAL про електронну торгівлю
має на меті уможливити та сприяти торгівлі, що здійснюється за допомогою
електронних засобів, шляхом надання національним законодавцям набору міжнародно
прийнятних правил, спрямованих на усунення юридичних перешкод та підвищення
правової передбачуваності електронної комерції. Зокрема, він має на меті
подолати перешкоди, що виникають у національних законодавствах, шляхом надання
рівного ставлення до паперової та електронної інформації. Таке рівне ставлення
має важливе значення для забезпечення можливості використання безпаперового
зв’язку, що сприяє підвищенню ефективності міжнародної торгівлі [4].
Типовий закон UNCITRAL про електронну торгівлю
був першим законодавчим текстом, який прийняв фундаментальні принципи
недискримінації, технологічної нейтральності та функціональної еквівалентності,
які широко вважаються основоположними елементами сучасного законодавства про
електронну комерцію.
Принцип недискримінації гарантує, що документу не буде відмовлено в
юридичній силі, дійсності або придатності до виконання виключно на тій
підставі, що він знаходиться в електронній формі.
Принцип технологічної нейтральності передбачає прийняття положень, які є
нейтральними, незалежно від використовуваної технології. У світлі швидкого
технологічного прогресу нейтральність правових норм має на меті задовольнити
будь-який майбутній розвиток без подальшої додаткової законодавчої роботи.
Принцип функціональної еквівалентності визначає критерії, за якими
електронні комунікації можуть вважатися еквівалентними паперовим. Зокрема, він
встановлює конкретні вимоги, яким повинні відповідати електронні комунікації,
щоб виконувати ті самі цілі та функції, що й традиційні паперові документи [4].
Незважаючи на те, що українське законодавство у сфері електронної торгівлі
у тій чи іншій мірі відповідає деяким положенням та принципам типових зразків
світового законодавства у цій сфері, варто констатувати його недосконалість та
неповність, що може стати перешкодою на шляху до інтеграції української
комерційної системи у європейську у контексті євроінтеграції. Саме тому, на
нашу думку, Україні було б доцільно взяти за основу Типовий закон UNCITRAL про електронну торгівлю при формуванні національного
законодавства у сфері електронної торгівлі, що допоможе ефективному правовому
забезпеченню галузі у контексті євроінтеграційних намірів України.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Закон України «Про
електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII. Офіційний вебпортал
парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text
2.
Model Law on Electronic
Commerce with Guide to Enactment. United Nations Commission on International
Trade Law. 1999. URL: https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/en/19-04970_ebook.pdf
3.
Status: UNCITRAL
Model Law on Electronic Commerce (1996). United
Nations Commission on International Trade Law. 2021. URL: https://uncitral.un.org/en/texts/ecommerce/modellaw/electronic_commerce/status
4.
UNCITRAL Model Law on
Electronic Commerce (1996) with additional article 5 bis as adopted in 1998. United
Nations Commission on International Trade Law. 1998. URL: https://uncitral.un.org/en/texts/ecommerce/modellaw/electronic_commerce
Немає коментарів:
Дописати коментар