|
Лисов Є.М.
«Право», 5 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.ю.н., доцент
кафедри підприємницького та корпоративного права Марченко В.Б.
кафедри підприємницького та корпоративного права Марченко В.Б.
ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЧЕРЕЗ ЙОГО НЕДОБРОСОВІСНІСТЬ: ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ
На сьогодні правове регулювання товариств з обмеженою відповідальністю (надалі – товариства) здійснюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року, який набрав чинності 17.06.2018 року [1]. До набрання чинності цього закону діяльність товариств була врегульована Законом України «Про господарські товариства» [2].
Законом України «Про господарські товариства» було врегульовано, зокрема, питання про виключення учасника з товариства, і підставами для його виключення були такі: (1) невнесення частини або повністю своєї частки до статутного капіталу товариства; (2) систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов’язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства (недобросовісність учасника). Рішення про виключення учасника з товариства відповідно до цих підстав могло бути прийняте учасниками, які володіють більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства.
Виключення учасника з товариства в правовій доктрині визначають як санкцію щодо недобросовісного учасника, як спосіб вирішення корпоративного конфлікту [3].
Водночас, однією з новел Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – Закон) стало зміна підстав для виключення учасника з товариства. Чинними є підстави щодо невнесення учасником свого вкладу до статутного капіталу товариства протягом додаткового строку, наданого відповідно до ч.1 ст.15 Закону (п.1 ч.2 ст.15 Закону). Також у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства (ч.2 ст.23 Закону). Прибрання із законодавства норми про недобросовісність учасника як підстави для його виключення з товариства було зумовлено політикою держави стосовно боротьби з рейдерством. Адже виключення учасника через його недобросовісність на практиці характеризувалося зловживаннями та неправильним розумінням недобросовісності учасника, – а корпоративні права, які учасник має у зв’язку з наявністю в нього вкладу в статутному капіталі товариства, є таким же об’єктом права власності, який потребує захисту з боку держави. Це позитивний аспект новели.
Негативний аспект зазначеної новели полягає ж у такому. В Україні в товариствах склалася практика так, що у разі заснування товариства двома засновниками останні володіють однаковими частками у статутному капіталі («50 на 50»). При цьому учасники не укладають між собою корпоративні договори. Відтак, у ситуації конфліктів та відсутності в учасників згоди щодо шляхів вирішення тих чи інших питань, діяльність товариства може бути заблокована, адже певні рішення можна приймати лише, якщо кількість голосів учасників товариства складає більше 50 відсотків, а не 50 і менше відсотків. Окрім того, є випадки, коли між учасниками немає конфлікту, але один з учасників повністю ігнорує виконання його обов’язків як учасника товариства відповідно до Закону. Такий корпоративний конфлікт називається в іноземній практиці дедлоком (від англ. deadlock).
У зв’язку з вищенаведеним виникає проблема врегульованості питання, коли учасник дійсно ігнорує свої обов’язки або зловживає своїми правами (є недобросовісним), але притягнути його до відповідальності неможливо.
Відтак, наявність механізму притягнення учасника до відповідальності у вигляді виключення його з товариства за чинним на сьогодні законодавством є вкрай актуальним питанням. Пошук такого механізму і є метою цього дослідження, а отримані результати дослідження є актуальними для тих учасників, які хочуть захистити свої законні інтереси та порушені права від недобросовісних партнерів.
Для досягнення мети цього дослідження і отримання результатів було використано методи аналізу та узагальнення.
Питання виключення учасника з товариства досліджувалося багатьма науковцями, зокрема, Кузнєцовим А.А. [3], Кузнєцовою Л.В. [4], Кашиною О.В. [5, с.323]. Аналіз же нових положень Закону, відповідно до яких відповідальність у вигляді виключення учасника з товариства була прибрана із законодавства, залишається поки поза увагою більшості представників доктрини.
Дорошенком Л.М. було проаналізовано питання наявності механізму виключення учасника з товариства відповідно до Закону [6]. Він зазначає, що вирішенням проблеми неврегульованості цього питання може бути внесення змін до законодавства. На його думку, треба доповнити Закон такими підставами для виключення учасника з товариства: (1) систематичне або грубе порушення засновником (учасником) своїх обов’язків; (2) якщо дії учасника унеможливлюють роботу товариства (наприклад, на його вимогу обслуговуючий банк блокує рахунки компанії, за його заявою в правоохоронні органи ними вилучено документи бухгалтерського обліку, техніка і т. п.); (3) за наявності вини в діях такого учасника, наслідком яких стало зупинення роботи товариства [6, с. 49].
На мою думку, наразі вирішенням цієї проблеми може бути звернення учасників, які мають намір виключити учасника з товариства через його недобросовісність, за захистом до суду, оскільки ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачає невичерпний перелік способів захисту в суді [7].
Наразі судова практика склалася так, що суди формально підходять до позовів про виключення учасника з товариства. Наприклад, у справі №922/1590/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18 квітня 2018 року дійшов висновку, що оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду, а суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним, господарські суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Харспецсму" [8].
Оптимізму до можливості судової правотворчості у ситуації, коли законодавство обмежує учасників товариства виключати недобросовісного учасника, додає окрема думка судді Верховного Суду О.О. Мамалуй у справі №922/1590/17 від 18 квітня 2018 року. Суддя зазначив, що господарський суд в Україні може розглядати спір про виключення учасника із товариства з обмеженою відповідальністю і, виходячи з конкретних обставин справи, може ухвалити судове рішення з цього питання. Особливо, коли в товаристві лише два учасники [9].
Отже, наразі виходом із проблемної ситуації є звернення до суду з відповідним позовом та належним обґрунтуванням, але в силу формального підходу суддів ефективним вирішенням будуть законодавчі зміни.
Література:
1. Про товариства з обмеженою та
додатковою відповідальністю: Закон України від 06.02.2018 року № 2275-19. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19.
2. Про господарські товариства: Закон
України від
19.09.1991 року №1576-12. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.
3. Кузнецов А.А. Исключение
участника из общества с ограниченной ответственностью. М.: Статут. 2014. 141 с.
4. Кузнецова Л.В. Исключение участника из общества с
ограниченной ответственностью: практика применения действующего
законодательства. М.: Юстицинформ. 2008. 160 c.
5. Корпоративне
право України: підручник / В.В. Луць, В.А. Васильєва, О.Р. Кібенко, І.В.
Спасибо-Фатєєва [та ін.] ; за заг. ред. В.В. Луця. К:
Юрінком Інтер. 2010. 384 с.
6. Дорошенко
Л.М. Способи усунення дедлока як різновиду корпоративних конфліктів. Правничий часопис Донецького університету.
2019. №1. С. 45-54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pchdu_2019_1_8.
7. Цивільний
кодекс України від 16.01.2003 року №435-15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
8. Постанова
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 квітня 2018 року у справі
№922/1590/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73600798.
9. Окрема
думка судді Верховного Суду О.О. Мамалуй у справі №922/1590/17 від 18 квітня
2018 року.URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73600891.
11 коментарів:
Дійсно актуальне питання, підтверджене судовою справою. Виходить, що добросовісний учасник позбавляється захисту від дій недобросовісного. Очевидно, що законодавець суто формально підійшов до боротьби з рейдерством. Дякую за роботу!
А які обовязки учасників в ТОВ? Основним обовязком є внесення свого вкладу. Якщо цей учасник не голосує і не зявляється на загальних зборах-це його право. Без рішень загальних зборів товариство працює з виконавчим органом. На практиці, більшість ТОВ взагалі не проводять чергові загальні збори. На разі виключити учасника без його згоди неможливо
Чихірьов В.Л.
Брати участь в управлінні ТОВ, бути присутнім на загальних зборах учасників, голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників тощо - і справді є правами учасника ТОВ (п.1 ч.1 ст.5, ч.2 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а не його обов'язками.
Але є принцип добросовісності, який може порушуватися шляхом зловживання правами. Так, наприклад, в офісі, в якому зареєстровано ТОВ, сталася аварія. Після аварії в офісі неможливо далі продовжувати діяльність. ТОВ фактично змінює місце діяльності і в нього є обов'язок перед державою офіційно зареєструвати зміну місцезнаходження (внести зміни до відомостей в Єдиному державному реєстрі). Така зміна приймається більшістю голосів учасників ТОВ на загальних зборах учасників (позачергових). В ситуації, коли учасники мають частки в статутному капіталі ТОВ 50% на 50% (порівну) - голос лише одного учасника не є більшістю. І якщо один учасник ігнорує та не голосує за те чи інше необхідне для ТОВ рішення, інший учасник з часткою в 50% не може нічого зробити.
Тобто, внаслідок "не використання" свого права учасником (по факту ігнорування важливих для ТОВ рішень) ТОВ порушує законодавство.
Отже, ситуація, коли законодавство не надає можливості виключити учасника через недобросовісність, є, на погляд автора, неправильною. І її намагаються, поки ще не дуже успішно, виправити українські суди. Але все ж краще внести зміни до законодавства.
Потрібно шукати ефективний захист порушених прав та законних інтересів навіть в умовах, коли це не передбачено законодавством. Це було акцентом у цій статті.
Оригінальна тема! Дуже цікавий матеріал! Дійсно, в діловому обороті,в економічних відносинах, у правовідносинах, включаючи корпоративні, велике знаечння відіграють морально-етичні категорії. Принцип добросовісності є загальноправовим принципом, а у сфері цивільних (госрподарських, корпоративних) правовідносин наразі виступає критерієм правозгідної поведінки.
Публікація всебічно розкриває тему, висновки щодо внесення змін до законодавства переконливі! Наведені цікаві рішення суду та навіть окрема думка судді.
Враховуючи, що засновники суб’єктів господарювання створюючи юридичні особи приватного права переважно обирають організаційно-правову форму саме товариство з обмеженою відповідальністю розглянута проблема виключення учасника з товариства через його недобросовісність є достатньо актуальною, так як враховуючи низький рівень правової культури та високий рівень правового нігілізму, що панує серед громадян України учасники товариства можуть досить часто зловживати своїми правами, що досить негативно позначається на діяльності такого суб’єкта господарювання. Щодо правозастосовчої та судової практики розгляду цього питання на маю думку необхідно в першу чергу приймати якісні закони, так як суди розглядають справи на підставі законів прийнятих парламентом.
Старший викладач
Остапович Вячеслав Миколайович
Автор статті висвітлює актуальні питання проблеми практичної реалізації норм чинного законодавства щодо підстав виключення учасника ТОВ. Змістовність висновків підтверджується аналізом сучасної судової практики. Втім очевидно, що тема потребує подальшого дослідження. Було б цікаво дізнатись, які саме законодавчі зміни автор вважає необхідними і ефективними у світлі подолання піднятої і проаналізованої ним проблеми.
к.ю.н., доцент кафедри ПКП А.Л. Дядюк
Щодо стимулювання власника 50% статутного капіталу брати участь у загальних зборах ТОВ і голосувати: як щодо наступного наданого законодавцем механізму? Наприклад,
Ст.7 ЗУ "Про ТОВ"
3. Корпоративний договір може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право або зобов’язаний купити або продати частку у статутному капіталі (її частину), а також визначати випадки, коли таке право або обов’язок виникає.
Що заважає засновникам передбачити, що у випадку зловживання своїми правами власник повинен продати 5% своєї частки іншим учасникам або товариству, у разі повторного зловживання - ще 5% і так далі? тоді не буду зловживань, а якщо і будуть, то розподіл буде не 50% на 50%, а 55% на 45% з відповідними наслідками?
Євгенія Коломієць-Людвіг
Доповідачем піднята цікава і актуальна тема, що має і теоретичне, і особливо практичне значення, оскільки ТОВ є найпоширенішою формою здійснення підприємництва зі створенням юридичної особи. Не дивлячись на те, що автор в якості вирішення проблеми недобросовісності учасника ТОВ бачить звернення до суду, судова практика поки що "уникає" втручання у "внутрішні" питання ТОВ. То чому б ці питання і справді не вирішити "всередині" товариства в договірному порядку між засновниками? Цікава думка автора. І Дорошенко Л.М. - це жінка-науковець.
Ст. викладач Н.Ф. Ільницька
Надзвичайно актуальна тема в умовах сьогодення, яка охоплює багато проблем не вирішених, щоб вирішити більшість питань, які винникають в середині самого суб'єкта господарювання, на мою думку потрібно першочергово вирішувати шляхом нормального спілкування між засновниками.
Дописати коментар