Следь Л.О

«Облік та податковий менеджмент» 3 курс 

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри підприємницького та корпоративного права Замрига А.В.

«ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ»

Сільськогосподарське виробництво - найдавніший вид людської діяльності. Роками та ві людство жило в гармонії з природою, не завдаючи їй ніякої шкоди. Проте, потреба  збільшення обсягів виробництва та розвитку науки змінили кардинально все . Застосування складної машинної техніки , меліорація земель й хімізація , концентрація виробництва, особливо у тваринництві, зробили природу беззахисною перед сучасним могутнім сільськогосподарським виробником. При цьому, людина однозначно завдає шкоди не лише навколишньому середовищу, але й своєму життю та здоров’ю.

Необхідно відмітити, що обрана тема на сьогоднішній день не є достатньо дослідженою в Україні,  але загрози екологічній безпеці, яку несе у собі сільськогосподарське виробництво, а також закріплення на рівні державної політики необхідності їх мінімізації свідчить про її актуальність .

Засади теоретико-правового регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництва в Україні складаються з трьох підрозділів: 

У підрозділі про науково-теоретичні дослідження в галузі регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництва проведено аналіз наукових статей : виявлено, що виділене питання привертає увагу представників різних наук: екології, аграрної науки, медицини, біології тощо. При цьому, основна увага у першому підрозділі приділена науковим працям саме еколого-правової тематики. Зроблено висновок про те, що науковий доробок саме у цій галузі можна класифікувати за такими напрямами: 

- щодо правового регулювання екологічної безпеки у сфері сільськогосподарського виробництва або її окремих видів діяльності в цих межах; 

- щодо регулювання охорони навколишнього середовища та його компонентів у сфері сільськогосподарського виробництва; 

- щодо правового регулювання якості та безпечності виготовлення сільськогосподарської продукції. 

У підрозділі :юридичне поняття «екологічна безпека в сфері сільськогосподарського виробництва проаналізовано основні складові поняття, до яких віднесено екологічний ризик та сільськогосподарське виробництво , безпеку, екологічну безпеку».

Під час роботи було окреслено коло екологічних ризиків, які наявні у сфері сільськогосподарського виробництва , а також проведено класифікацію та сформульовано їх визначення. Встановлено, що цьому напряму людської діяльності властиві ризики різного характеру такі : як природного, так і техногенного. Був зроблений висновок щодо існування окремої правової категорії : «екологічна безпека у сфері сільськогосподарського виробництва», сформульовано її визначення та виокремлено основні ознаки,які притаманні цій категорії 

У підрозділі: органи державної влади в галузі регулювання екологічної безпеки у сфері сільськогосподарського виробництва в Україні, проаналізовано основну систему органів державної влади України  в досліджуваній галузі та встановлено, що повноваженнями у цій сфері наділені: Президент України, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи державного управління- міністерства, інспекції та агентства .

У Висновку за підсумками дослідження викладені найбільш важливі  результати роботи щодо наявних на сьогоднішніх наукових праць у галузі правового регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництва, основні напрямки досліджень та питання, які ще залишаються не вивченими. На підставі проведеного аналізу законодавства України у досліджуваній сфері зроблено висновки щодо його розгалуженості та недосконалості, а також  запропоновано шляхи усунення та виявлення недоліків. Визначено систему державних органів, які саме реалізують повноваження, які спрямовані на державне регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництв і виявлено структурно-функціональні недоліки цієї системи та запропоновано способи її удосконалення, в межах аналізу функціонально-правової складової регулювання екологічної безпеки в сфері сільськогосподарського виробництва  проаналізовані наступні функції : нормування стандартизації й сертифікації дозвільного та контрольного нагляду. Зроблені висновок, що вони відіграють важливу у роль у регулюванні екологічної безпеки в досліджуваній галузі, але при цьому, їх правове регулювання потребує вдосконалення, у зв’язку із чим, сформульовані відповідні пропозиції:

-необхідність утворити Державну інспекцію охорони ґрунтів України, як центральний орган виконавчої влади;

-сприяти розвитку наукового положення про недоцільність проведення  одного з видів контролю, у зв’язку із чим запропоновано доповнити відповідні нормативні акти нормами про те, що у випадку невиявлення важких металів на землях та в повітрі  на територіях яких вирощувались сільськогосподарські рослини, контроль за їх наявністю у продуктах рослинництва не проводиться.

Список літератури:

1. Кондратьєва К.А. Актуальні дослідження у галузі правового регулювання екологічної безпеки в сільському господарстві. Юридична  Україна. 2011. С. 37-41 

2. 8. Кондратьєва К.А. Правове регулювання екологічної безпеки в Україні щодо впливу викидів автомобільного транспорту на продукцію рослинництва . Актуальні питання державотворення в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, магістрів, аспірантів, докторантів та молодих вчених (21 квітня 2011 р.). – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011.  С. 332.

3. 12. Кондратьева Е.А. Проблемы правовой охраны окружающей среды при размещении животноводческих комплексов в Украине . Правовые проблемы предупреждения негативных воздействий на окружающую среду: сборник материалов круглого стола, посвященного памяти доктора юридических наук, профессора Хаджиева Анвара Хаджиевича (27 ноября 2012 г.). – Астана: ТОО «Мастер ПО», 2012. –С. 127-130.