Тарасюк Д.І. 

Студентка ф-ту ОПМ, 3 курс, спец. 071 «Облік і аудит»

ДВНЗ «Київський національний економічний 

університет імені Вадима Гетьмана»

Науковий керівник -  к.е.н., доцент кафедри підприємницького та корпоративного права
Замрига А.В.

«СУЧАСНИЙ СТАН КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ»

Корпоративне право – це право особи, що об‘єднує свої зусилля та капітал, бути учасником корпорації (юридичної особи). Всі інші суб‘єктивні права учасника, що виникають із його участі в тій чи іншій організації, є похідними і розкриваються через поняття змісту корпоративного права. Серед численних ознак корпоративних прав, необхідно визначити основні з них, такі, як: 1) закріплюються у законодавстві та локальних нормах; 2) набуваються первісним способом (безпосередньо від господарського товариства) або похідним (внаслідок розпорядження ними); 3) виражають відносини між учасником (засновником) та товариством, а також між самими учасниками (засновниками) товариства; 4) мають майновий, немайновий або організаційний характер, тобто передбачають право на дивіденди, на інформацію, на участь в управлінні тощо; 5) пов‘язані з опосередкованим правом на майно господарського товариства при його ліквідації [4].

Слід зазначити, що ефективний захист суб’єктивних корпоративних прав залежить від ефективності корпоративного управління, від структури, контролю і взаємодії виконавчих органів з учасниками товариств. Складові механізму корпоративного управління потребують певної трансформації, доповнень та коригування на рівні Законів України «Про акціонерні товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань«, прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з врахуванням європейського досвіду [3].

Необхідно надати перевагу саме досудовим формам захисту прав та інтересів учасників корпоративних відносин, які знайдуть своє вираження у спрощеній системі виконавчих органів, через Раду директорів, поєднуючи в собі функції Наглядової ради та Правління. Варто на законодавчому рівні закріпити чіткий алгоритм дій з приводу очнозаочної форми проведення загальних зборів, що дозволить покращити контроль за  їх проведенням та ліквідує можливі зловживання, включивши поряд з нотаріальною формою посвідчення підпису, використання електронного аналога власноручного підпису на документах. Встановлення механізму та способів захисту права учасника на вихід із господарського товариства через функції державного реєстратора дозволить визначитися з спірними питаннями, пов‘язаними з визначенням моменту виходу учасника зі складу товариства та вирішенням питання реалізації такого права у випадку відсутності виконавчого органу, у позасудовому порядку. Для впровадження до української практики процедури сквіз-аут, що передбачає обов‘язок продажу акцій міноритарними акціонерами на вимогу мажоритарних, що має на меті захист інтересів саме міноритарного акціонера, необхідно визначитися з способами державного регулювання фондового ринку, які убезпечать зловживання на ринку цінних паперів. У цьому разі, важливою залишається чітка регламентація процедур визначення справедливої ціни та усунення зайвих погоджень, що впливатиме на прозорість функціонування ринку цінних паперів і забезпечить захист прав та інтересів їх власників [2].

На законодавчому рівні необхідно прописати механізм взаємодії Центрального депозитарію цінних паперів, що формує список акціонерів, які повинні будуть продати належні їм акції та закріпити право міноритаріїв на рецензування звіту щодо ринкової вартості акцій товариства, у разі незгоди з визначенням справедливої ціни [2].

 При приведенні корпоративного законодавства України у відповідність із законодавством ЄС слід керуватися наступними методологічними засадами: 1) для проведення адаптації у пріоритетних сферах мають бути врахованими насамперед акти законодавства ЄС, спрямовані на гармонізацію національних норм корпоративного права в державах – членах ЄС; ті ж акти, що визначають правовий статус наднаціональних юридичних осіб, безпосередньо не є предметом для проведення адаптації (адже в Україні відсутні аналогічні юридичні особи), однак 35 їх положення можуть бути враховані для більш чіткого розуміння правових доктрин, інститутів, концепцій, методів регулювання й окремих правових понять, що існують у сучасному корпоративному праві ЄС; 2) при адаптуванні треба враховувати не тільки (і не стільки) чинні директиви ЄС, а загальні тенденції та перспективи розвитку європейського корпоративного права, для чого слід звертатися до документів, якими запроваджено фундаментальну реформу корпоративного права на рівні ЄС; 3) для цілей адаптації є вкрай необхідним звернення до положень національного корпоративного права держав-членів ЄС, оскільки тільки ретельне вивчення механізмів та наслідків впровадження вимог директив у національне право держав Євросоюзу допоможе сформувати виважену програму адаптації корпоративного законодавства України до законодавства ЄС; 4) адаптацію доцільно проводити відповідно до вимог Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", враховуючи при цьому зовнішньополітичну й економічну політику України, рівень її економічного і соціального розвитку, національні інтереси, культуру та традиції; 5) при здійсненні адаптації Україні належить орієнтуватися на адаптацію по суті, на досягнення певних (спільних) цілей у регулюванні, а не прагнути до зовнішньої подібності законів чи норм [1].

Розробляючи нове законодавство чи реформуючи чинне, український законодавець має враховувати неможливість механічного перенесення правових положень ЄС, без врахування особливостей національного законодавства. Для забезпечення поступового наближення законодавства у процесі провадження нормотворчої діяльності необхідно враховувати окремі положення актів законодавства ЄС настільки, наскільки це доцільно для України з огляду на економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних правових норм, наближених до вимог законодавства ЄС1. Уважаємо, що в цьому випадку при адаптації та гармонізації корпоративного законодавства України та країн Європи необхідно виходити із 36 загальних принципів, що діють у правових системах держав — членів ЄС. Такими загальними принципами є основні права людини, юридична визначеність, пропорційність, рівність, право бути заслуханим, субсидіарність, взаємна довіра й прозорість [2].

Отже, сучасний стан корпоративного права потребує багатьох удосконалень. Серед удосконалень можна виділити основні, це: якісний аналіз сучасного законодавства України, підвищення рівня корпоративного управління, запозичення методології ведення корпоративного права інших країн та інші. Якщо Україна використає дані методи на шляху розвитку корпоративного права, то це удосконалить  місце держави на міжнародному рівні.

Список використаної літератури

1. Барбара В.П. Проблемні питання застосування законодавства, що регулює корпоративні відносини, в аспекті переходу права власності // Вісник Верховного Суду України. - 2016. - № 1; URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9615408

2. Бутрин-Бока Н. С. Правове закріплення визначення поняття "корпоративні права" за законодавством України / Н. С. Бутрин-Бока // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2016. - Вип. 2; URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%91%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD-%D0%91%D0%BE%D0%BA%D0%B0%20%D0%9D$

3. Поважний О.С., Орлова Н.С. Корпоративні відносини в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. //Донецький державний університет управління. – 2012. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/13038/1/N_Orlova_M_%D0%A1orporasion_IS.pdf

4. Смітюх А. В. Щодо співвідношення категорій "право на участь у товаристві", "права учасника господарського товариства", "корпоративні права" / А. В. Смітюх // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2014. - Т. 1, вип. 1. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%83%D0%BD%20%D0%9D$