ПРЕДСТАВНИЦТВО В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
Сьогодні
в законодавстві існує певна невизначеність між нормативно-правовими актами щодо
представництва інтересів у судах учасників судового провадження. Усе це
викликано, так званою «адвокатською монополією», тобто виключно адвокати можуть
представляти інтереси інших осіб в судах. Саме так записано в Конституції, а
саме в ст. 131 КУ: «Виключно адвокат
здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального
обвинувачення».
Проте,
закріплена норма в Конституції не відображає реальності, адже в господарському
процесуальному кодексі передбачена участь в справі і через довіреність, і через
законного представника, і навіть самопредставництво.
Метою
даної роботи є проаналізувати представництво в господарських судах. Відповідно
до мети поставимо завдання: визначити, хто може бути законним представником;
порівняти редакцію ГПК України до 15.12.2017 з чинною редакцією на момент від 16.08.2020 в регулюванні питання
представництва.
Представництво
– це один із інститутів господарського процесу, яке полягає в тому, що інтереси
однієї особи представляє інша особа в суді. Причинами цього можуть бути різні
обставини, які не дозволяють стороні самостійно представляти себе. Інститут
сприяє забезпеченню можливості здійснення сторонами своїх процесуальних прав та
обов’язків.
У
Господарському процесуальному кодексі представництво розкрите через право,
тобто особа, якій надано право звернутися до суду може це зробити самостійно, а
може через представника. Представництво можна поділити умовно на представництво
за законом та звичайне представництво.
Представництво
за законом передбачені в ст. 57 ГПК України. Законне представництво
здійснюється у визначених законом випадках щодо захисту осіб, які не досягли
повноліття та осіб, яких визнано недієздатними або обмежено дієздатними.
Для
підтвердження подаються: свідоцтвом про народження дитини або рішенням про
призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Представник
за законом може уповноважити іншу особу представляти інтереси в господарському
процесі.
Щодо
представництва за законом, Гушилик С. класифікує на два види: обов’язкове,
тобто представництво осіб від 14 до 18 років та недієздатних; факультативне,
тобто суддя у разі залучення законного представника повинен винести ухвалу,
щодо осіб від 14 до 18 років та обмежено
недієздатних [3, c. 77].
Представництво
за законом в ГПК України редакції до 15.12.2017 не передбачалося.
Представником в
господарському процесі може бути: адвокат –
у всіх справах; Фізична особа, яка досягла 18 років та має повну
процесуально правоздатність – тільки в малозначних справах. Для підтвердження
повноважень адвоката необхідно надати один із наступних документів згідно із ч.
1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ч. 4 ст. 60
ГПК: довіреність або ордер. Варто зауважити судову практику, а саме постанова
КГС ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 904/151/20, де вказується, що ордер є
самостійним документом, що підтверджує повноваження представника, а
господарський процесуальний кодекс не вимагає надання копій договору про
правничу допомогу тощо.
Отже, представництво
у господарському процесі – це інститут, який дозволяє учасником реалізувати свої права та
обов’язки опосередковано. Перевагами такого інституту є багато: економія часу,
отримання професійної допомоги від адвокатів тощо. По-друге, порівнявши дві
редакції ГПК України можна дійти висновку, що в інституті представництва
відбулися певні зміни. Наприклад, було впроваджено законне представництво, що
захищає права та інтереси осіб, що перебувають в особливих умовах
(неповнолітні, обмежено дієздатні та недієздатні). Також відбулися зміни в
підтвердженнях, якщо раніше вимагалося ордер та договір до нього, то зараз
тільки ордер.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 в редакції від 15.12.2017
та 16.08.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#top.
2.
КГС ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 904/151/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/93701360.
3.
Гушилик, Світлана. "ЗАКОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ГОСПОДАРСЬКОМУ
СУДОЧИНСТВІ." Матеріали конференцій МЦНД (2020): 76-79.
Немає коментарів:
Дописати коментар