неділя, 11 квітня 2021 р.

 

ШИДЛОВСЬКИЙ М.В.
 «Право», 4 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.ю.н., професор
кафедри підприємницького та корпоративного права МАРЧЕНКО В.Б.

 

ПІДГОТОВЧА СТАДІЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

 

Підготовче провадження стало окремою стадією господарського судочинства, яка спрямована на те, щоб підготувати максимально повно справу до її безпосереднього розгляду судом. Можна вказати, що вона дозволяє акумулювати докази, вирішити більшість процесуальних питань і зʼясувати остаточно позиції сторін, щоб вже у процесі розгляду справи не відволікатись на них і приділити максимальну увагу вивченню матеріалів і вирішенню по них справи.

Підготовче провадження має чітко визначені завдання. Вони передбачені у ч. 1 ст. 177 ГПК України, а саме:

1. Остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процессу.

2. З’ясування заперечень проти позовних вимог.

3. Визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

4. Вирішення відводів.

5. Визначення порядку розгляду справи.

6. Вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті [1].

Вже у 2019 році Господарський суд м. Києва розглядав справу  910/13091/18. Відповідачем після закриття підготовчого провадження було подано заяву про поновлення пропущеного строку для зупинення провадження у справі шляхом повернення до підготовчого провадження. Однак, в цій справі суд відмовив у задоволенні ухвали аргументуючи це тим, що чинне законодавство не надає можливості повернутись до стадії підготовчого провадження [4].

Значення підготовчої стадії у господарському судочинстві складно переоцінити. Можна цілком погодитись із позицією О. Соловйова, який зазначає, що значення підготовчого провадження полягає у тому, щоб спростити позовне провадження у господарському судочинстві. Спрощення знаходить своє відображення у тому, що у випадку визнання відповідачем позову, суд вже може винести у підготовчому провадженні судове рішення. Крім того, суд може залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження по справі чи призначити справу до судового розгляду [5, с. 106]. Н.О. Петренко відзначає, що значення підготовчого провадження полягає у створенні ґрунту для повного та своєчасного розгляду справи, а також для ухвалення правильного рішення по суті справи [4, с. 143].

Покликання учасників справи – сприяння ефективній підготовці справи до судового розгляду, зокрема через встановлення предмета спору, характеру спірних правовідносин, визначення тих обставин справи, які підлягають подальшому з’ясуванню тощо. Таке сприяння може бути реалізованим шляхом вчинення певних процесуальних дій, а саме подання такими учасниками відповідних заяв по суті справи. Отож, розглянемо такі процесуальні дії детальніше.

Відповідно до положень ст. ст. 178-180, 184 ГПК України учасники справи можуть подати:

1) відзив на позовну заяву;

2) зустрічний позов;

3) пояснення щодо позову або відзиву;

4) відповідь на відзив та заперечення [1].

Якщо порівняти вищезазначені норми, то стара редакція ГПК України містила аналогічні положення, з тією єдиною відмінністю, що зустрічний позов потрібно було подати до початку розгляду господарським судом справи по суті. Щодо строків подання зустрічного позову склалась цікава судова практика. Касаційний господарський суд у справі № 910/5172/19 розглядав касаційну скаргу, де відповідач по справі просив суд направити справу до суду І інстанції, який має вирішити питання про прийняття зустрічного позову. З матеріалів справи випливало, що судом було об’єднано в одне провадження одночасно п’ять справ. При цьому, було з’ясовано, що при відкритті проваджень судами було чітко визначено строк для подання відзиву на позов – 15 днів з моменту вручення ухвал про відкриття провадження. Тобто, строки для подання відзивів по кожній із справ були чітко визначені. 

Однак, відповідач зазначав, що під час об’єднання справ судом не було встановлено строку для подання відзиву. Касаційний суд вказав, що під час об’єднання справ законодавство не передбачає обов’язку суду для встановлення нового строку для подання відзиву (а відтак, і для подання зустрічного позову). Натомість, судом вже було встановлено такі строки під час відкриття провадження по кожній справі ще до моменту їх об’єднання. Зважаючи на те, що відповідач встановлені судом  строки пропустив, він втрачає своє право на подання зустрічного позову, якщо звичайно немає підстав для продовження таких строків [2].

Як визначає законодавець метою підготовчого засідання є виконання завдань стадії підготовчого провадження. Тому у кожній справі, яка розглядається в рамках загального позовного провадження воно таки призначається. Щодо строків проведення підготовчого засідання, то ст. 181 ГПК України чітко визначено, що дата і час підготовчого засідання призначається суддею, який при цьому врахує обставини справи і необхідність вчинення деяких процесуальних дій. Однак, передбачено, що підготовче засідання повинно бути проведене не пізніше, ніж за місяць після відкриття провадження у справі [1].

Порядок проведення підготовчого засідання аналогічний порядку проведення судового засідання під час розгляду справи по суті. Однак у ньому є свої особливості, про які необхідно обов’язково згадати. Наприклад, такі особливості можуть стосуватись випадків відкладення справи, оголошення перерви, заміни неналежного відповідача тощо.

Суд може відкласти підготовче засідання тоді, коли перший раз не з’явився учасник справи і мав для цього поважні причини; необхідно залучити до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також у випадках, коли суддя не має змоги у такому засіданні розглянути питання, які віднесені до дій суду.

Отож, підготовче засідання собою представляє такий собі центр підготовчого провадження, адже завдяки йому виконуються більшість завдань підготовчого провадження. Крім того, воно дозволяє в певних випадках навіть достроково завершити розгляд справи не переходячи на стадію розгляду справи по суті у господарському судочинстві.

Таким чином, підготовча стадія у господарському судочинстві (підготовче провадження) у новій редакції ГПК України стала окремою стадією господарського судочинства, яка спрямована на те, щоб підготувати максимально повно справу до її безпосереднього розгляду судом. Вона дозволяє акумулювати докази, вирішити більшість процесуальних питань і з’ясувати остаточно позиції сторін, щоб вже у процесі розгляду справи не відволікатись на них і приділити максимальну увагу вивченню матеріалів і вирішенню по них справи.

Підготовче засідання собою представляє центральний елемент підготовчого провадження, адже завдяки йому виконуються більшість завдань підготовчого провадження. До того ж, воно дозволяє в певних випадках достроково завершити розгляд справи.

Порядок проведення підготовчого засідання аналогічний порядку проведення судового засідання під час розгляду справи по суті. Суд може відкласти підготовче засідання або оголосити перерву і згодом продовжити його з тієї стадії, на якій він закінчив розгляд.  Внаслідок підготовчого засідання суд може рішення (у разі відмови від позову, визнання позову, а укладення мирової угоди. Також може постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду справи по суті, залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі.

 

Список використаних джерел

1. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII : станом на 16 серп. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 (дата звернення: 23.03.2021).

2.    Господарська справа № 910/5172/19. Постанова Верховного Суду. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/86591487 (дата звернення 23.03.2021).

3.    Господарська справа № 910/13091/18. Ухвала Господарського суду міста Києва. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/79312390 (дата звернення 23.03.2021).

4.    Петренко Н. Стадії позовного провадження господарського судочинства. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2020. 31 (70), № 2. С. 141–146.

5.    Соловйов О. Стадії загального позовного провадження в господарському судочинстві. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 104–108.

Немає коментарів: