ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
До 90-х років ХХ століття
акціонерна форма власності майже не існувала на території України, а як
слідство – майже не регулювалася. Лише зі здобуттям Україною незалежності
почався етап активного розвитку цих юридичних осіб та законодавства, яке
регулює їх функціонування. Акціонерні товариства відрізняються від інших суб’єктів
господарювання складною процедурою створення, реєстрації, управління та функціонування
в цілому. Для розуміння правових засад функціонування акціонерних товариств
необхідно візначити структуру джерел права акціонерних товариств. Рибачковський
К. Е., визначає систему джерел акціонерного права за наступним принципом: «В
цілому, згідно з теорією права, Конституцією України та Цивільним кодексом
України, оцінювану систему джерел акціонерного права можна представити в такому
вигляді: Конституція України, норми міжнародного права й міжнародні договори
України, Кодифіковані акти України; закони України, укази Президента України; постанови
Уряду України, нормативні акти міністерств, відомств, інших органів виконавчої
влади, підзаконні нормативні акти, правові звичаї, судова та господарська
практика, локальні акти акціонерних товариств, договори акціонерних товариств,
їхніх засновників та інших акціонерів». [1, с. 2]
Тож, якщо
детальніше аналізувати вітчизняне законодавство, можна виділити конкретні
нормативно-правові акти, які регулюють функціонування акціонерних товариств. До
таких слід віднести Конституцію України, Цивільний кодекс України,
Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, Закон України «Про акціонерні товариства», Закон
України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань», Закон України «Про державне регулювання ринку цінних
паперів в Україні», Закон України «Про холдингові компанії в Україні».
Відносини, які
утворюються в процесі купівлі акцій акціонерами є відносинами власності, а
відносини, які виникають між акціонерами та акціонерним товариством вже
вважаються забов’язальними, адже обидві сторони набувають певні права і
обов’язки по відноженню одна до одної. Корпоративні права акціонерів
розподіляються відповідно до іх часток в капіталі товариства, які посвідчуються
іменними акціями однакової номінальної вартості. Набуття та припинення таких
корпоративних прав пов’язане з придбанням та відчуженням акцій. Установчим
документом акціонерного товариства є його стату.
Створення акціонерного товариства відрізняється своєю складністю у
порівнянні з іншими суб’єктами господарювання. Передбачена Законом України «Про акціонерні товариства» процедура створення включає в
себе 13 обов’язкових етапів, серед яких прийняття зборами засновників
рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне)
розміщення акцій, подання документів до Національної комісії з цінних паперів
та фондового ринку, затвердження статуту, реєстрація самого товариства та його
статуту тощо. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має права
відмовити в раєстрації у разу порушення вимог щодо реєстрації юридичної особи. [2]
Законом передбачена можливість створити
акціонерне товариство шляхом укладання засновницького договору. Засновницький
договір регулює питання щодо порядку провадження спільної діяльності щодо створення
акціонерного товариства, кількісті, типу і класу акцій, що підлягають придбанню
кожним засновником, номінальну та фактичну вартість акцій тощо. Законом не
передбачено обов’язку
укладання такого договору, тому він укладається добровільно, а підписи
засновників підлягають нотаріальному завіренню в разі участі фізичних осіб чи у
разі вимоги когось із учасників.
Установчі збори відіграють важливу роль для функціонування акціонерного
товариства. На установчих зборах вирішуються питання щодо заснування
товариства, затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок
оплати акцій товариства, затвердження статуту товариства, утворення органів
товариства та низку інших важливих питань на етапі заснування акціонерного
товариства.
Для функціонування акціонерного товариства важливе значення має статут. Цей установчий документ має містити в собі відомості про повне та скорочене найменування товариства, його тип, розмір статутного капіталу, наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації та інщі положення, щодо яких немає заборони в законодавстві.
Список використаних джерел:
1. Рибачковський К. Е.
Правова природа інституту акціонерних товариств. Право і суспільство.
2014. Т. 2, № 6-1. С. 2.
2. «Про акціонерні
товариства» : Закон від 07.09.2008 р. № 514-VI : станом на 16 серп. 2020 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар