РОЗГЛЯД
СПРАВИ ПО СУТІ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
На сьогоднішній день основні завдання стадії
провадження – розгляд господарської справи по суті визначені Главою 6 (статті
194–200 ГПК від 15.12.2017).
Основним завданням розгляду справи по суті є розгляд
та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів,
а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК від 15.12.2017) [1].
Важливим моментом розгляду справи по суті є строки
розгляду. Строки розгляду справи по суті визначає стаття 195 ГПК від
15.12.2017, згідно частини першої якого суд має розпочати розгляд справи по
суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі,
а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного
дня з дня закінчення такого строку. Частиною другої статті 195 ГПК від
15.12.2017 встановлено загальний строк розгляду справи по суті і відлічується
від моменту коли її було розпочато і триває впродовж тридцяти днів [1].
ГПК в редакції до 15.12.2017 суттєво відрізняється в
цьому питанні від чинної редакції.
В ГПК в редакції до 15.12.2017 немає окремої глави,
яка регулює розгляд справи по суті. При цьому існує глава під назвою «Вирішення
господарських спорів в суді першої інстанції» [2].
Відповідно до ст. 69 ГПК в редакції до 15.12.2017 Спір
має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня
одержання позовної заяви [2].
Що стосується строку розгляду справи в суді першої
інстанції ГПК в редакції до 15.12.2017, слід звернути увагу на постанову
Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики
застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої
інстанції» №18 від 26 грудня 2011 р. В пункті 3.8 цієї Постанови зазначено, що
продовження передбачених частинами першою і другою ст. 69 ГПК строків вирішення
спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як
на п’ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження
здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати
п’ятнадцяти днів. Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з
урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності,
кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають
збиранню та оцінці, тощо [3].
І ГПК в редакції до 15.12.2017 і ГПК в редакції від
15.12.2017 регулюють участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Відповідно до ГПК в редакції до 15.12.2017
Господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої
особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про
їх участь у судовому засіданні в режимі відео конференції [2].
Що ж стосується нової редакції ГПК, то згідно зі ст.
197 учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді
відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття
провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове
засідання визнана судом обов’язковою [1].
Учасник справи подає заяву про участь
у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не
пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк
надсилається іншим учасникам справи [1].
Відповідно до ГПК нової редакції провадження у справі
на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених
пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228
цього Кодексу [1].
Відкриття судового засідання в чинній редакції ГПК
здійснюється у попередньо визначений термін головуючим у судовому засіданні.
Судовий розгляд у господарській справі складається з ряду послідовних
процесуальних дій, кожна з яких виконує свої специфічні завдання і здійснюється
відповідно до передбаченої господарським-процесуальним законом процедурою.
Згідно частини першої статті 201 ГПК від
15.12.2017 у призначений для розгляду
справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа
розглядатиметься [4, с.
105].
Згідно статті 204 ГПК від 15.12.2017 відкриваючи судове засідання головуючий
оголошує склад суду, а також прізвища перекладача, спеціаліста, секретаря
судового засідання [1].
Що стосується відкладення справи в попередній редакції
ГПК, то відповідно до ГПК до 15.12.2017 Господарський суд відкладає в межах
строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли
за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні [2].
Отже, ГПК України в редакції до 15.12.2017 року та ГПК
України в редакції від 15.12.2017 року по-різному регулюють розгляд справи по
суті.
Насамперед, в новому ГПК розгляду справи по суті
присвячена окрема глава, тоді як ГПК України в редакції до 15.12.2017 містить
главу «Вирішення господарських спорів у
першій інстанції». Разом з тим, ГПК по-різному оперують поняттями «припинення
провадження» та «закриття провадження».
Також ГПК містять інші підстави для відкладення
розгляду справи в судовому засіданні.
Список використаних джерел
1. Господарський
процесуальний кодекс України : Кодекс України; Закон, Кодекс від 06.11.1991 №
1798-XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/1798-12
2. Господарський
процесуальний кодекс України : Кодекс України; Закон, Кодекс від 06.11.1991 №
1798-XII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/1798-12 (Втратив чинність)
3. Про
деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України
судами першої інстанції : Постанова; Вищий господарський суд від 26.12.2011 №
18 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/v0018600-11
4.
Соловйов О. Стадії загального позовного
провадження в господарському судочинстві. Підприємництво, господарство і право.
2020. №7. С. 104-108.
Немає коментарів:
Дописати коментар