ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ УЗГОДЖЕНИХ ДІЙ СУБ’ЄКТІВ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
Основу відкритого
суспільства становить свобода, яка охоплює всі сфери суспільного життя та
економіки. Конкуренція в сфері господарювання також повинна існувати на засадах
свободи, а її правове регулювання не повинно зводитися до обмеження монополізму
та протидії монополіям [5, с.52].
Статтею 5 Закону
України «Про захист економічної конкуренції», визначено, що узгодженими діями є укладення суб’єктами
господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у
будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка
(діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання. Узгодженими діями є також
створення суб’єкта господарювання, об’єднання, метою чи наслідком створення
якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що
створили зазначений суб’єкт господарювання, об’єднання, або між ними та
новоствореним суб’єктом господарювання, або вступ до такого об’єднання [1].
З наведеного
законодавчого визначення досить складно відслідкувати вичерпний перелік
узгоджених дій, що зумовлено намаганням законодавця охопити якнайбільше коло
відносин, які можуть виникати між суб’єктами господарювання.
На нашу думку, можна
виокремити такі форми в яких здійснюються узгоджені дії: 1) укладання угоди. Під «укладанням суб’єктами господарювання
угод у будь-якій формі» необхідно мати на увазі договори та домовленості.
Нікчемність або недійсність договорів відповідно до цивільного або господарського
законодавства, в тому числі недотримання визначеної законом форми, не є
підставою для неможливості визнання їх як «угоди» з позиції законодавства про
захист економічної конкуренції. Домовленість може бути усною («джентельменська
угода») або письмовою (обмін повідомленнями, записками тощо), а також включати
в себе будь-які інші дії (бездіяльність), якими сторони повідомляють одне
одного про свої наміри.
2) прийняття рішення об’єднанням – об’єктивне волевиявлення учасників об’єднання
узгодити свою поведінку. Закріплення або фіксування такого волевиявлення є
правовим доказом існування цієї форми узгоджених дій, а не їх передумовою.
Яскравим прикладом подібних узгоджених дій є справа асоціації «Меблідеревпром»,
коли на черговому зібранні асоціації було прийнято рішення завчасно розподілити
між учасниками лоти щоквартального аукціону з продажу деревини з метою
уникнення торгу та підвищення встановлених державою стартових цін [3, c.150–153].
3) узгоджена
поведінка. Термінологічне сполучення «будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка
(діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання» розкриває іншу взаємодію
суб’єктів господарювання, ніж та яка була обумовлена вище. В законодавстві
Європейського Союзу узгоджена конкурентна поведінка має назву «узгоджена
практика» і розуміється Європейським судом як «форма координації між суб’єктами
господарювання, які, не досягаючи стадії складання формальної угоди (договору)
в правовому розумінні, свідомо замінюють ризики, пов’язані з конкуренцією,
практичним співробітництвом між собою» [2, c.137–138]. В цьому аспекті доцільно
зазначити про «паралельну поведінку» та «мовчазні узгоджені дії». Відмінність
мовчазних узгоджених дій від паралельної поведінки полягає в тому, що перші
зумовлюються суб’єктивними обставинами, а паралельна поведінка – об’єктивною
ситуацією на ринку.
4) створення
суб’єкта господарювання, який здійснює координацію конкурентної поведінки. Для
прикладу таких узгоджених дій Р. Познер наводить «універсальне агентство з
продажів», яке покликане сприяти «підвищенню стійкості і міцності» узгоджених
дій [6, c.379]. Сенс створення такого суб’єкта господарювання полягає в
можливості здійснювати ефективний контроль за ціновою та неціновою конкуренцією
між учасниками узгоджених дій. Створення суб’єкта господарювання вважатиметься
узгодженими діями, якщо «метою чи внаслідок створення якого здійснюється
координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили
зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом
господарювання.
5) створення
або вступ до об’єднання, яке здійснює координацію конкурентної поведінки. Так
само як і для попередньої форми узгоджених дій створення або вступ до
об’єднання учасників узгоджених дій сприяє зміцненню їхніх зв’язків між собою.
Зумовлена така потреба тим, що узгоджені дії (особливо антиконкурентні)
характеризуються певною нестійкістю та нестабільністю. Найкращий спосіб
максимізувати свої прибутки, аніж здійснити змову з конкурентами, це можливість
здійснити змову з конкурентами і діяти всупереч досягнутим домовленостям
(наприклад, недотримання фіксованих або мінімальних цін тощо), що призводить до
неефективності штучно створеного монопольного утворення або його розпаду.
Особливістю об’єднання, яке створюється або до якого здійснюється вступ є те,
що головне або визначальне призначення такого об’єднання повинно полягати в
тому, щоб здійснювати координацію конкурентної поведінки. Для доведення
існування такої форми узгоджених дій недостатньо лише економічних доказів,
необхідно щоб мета створення або існування такого об’єднання підтверджувалася
саме правовими (прямими) доказами [5, с. 55].
Отже, узгоджені дії –
це спільне взаємовигідне волевиявлення суб’єктів господарювання, об’єднання або
його учасників, інших осіб не пов’язаних відносинами контролю, яке призводить
до впливу на ефективний перерозподіл ресурсів. Зміст узгоджених дій
розкривається через їх форми.
Список використаних джерел:
1. Про захист
економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-III. Відомості Верховної Ради України. 2001.
№ 12. Ст.64.
2. Валитов С. С.
Правовое регулирование конкуренции в Украине. Донецк: Юго-Восток, 2009. 306 с.
3. Головин В. Дело
мебели боится. Журнал «Forbes Украина». 2013. № 11. С. 150-153
4. Познер Ричард А.
Економічний аналіз права. К.: Aspen Publishers, 2003. 862 с.
5. Худенко О.О. Поняття
та зміст узгоджених дій суб’єктів господарювання, їх співвідношення з
антиконкурентними узгодженими діями. Часопис Академії адвокатури України. 2015. № 1 (26). Том 8. С. 52-6.
Немає коментарів:
Дописати коментар