ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАВАЧІВ ПЛАТІЖНИХ ПОСЛУГ
В наш час питання
платіжних послуг є досить актуальним та важливим, оскільки все більшої
популярності набирають безготівкові розрахунки. Однак всі чітко розуміють, що для
належної реалізації всіх платіжних послуг необхідна чітка нормативна база. І
відповідно не так давно в Україні було створено фактично «новий платіжний
ринок», який однак ще не введений в дію. Відтак, нещодавно було прийнято новий
закон «Про платіжні послуги», який є абсолютно новим в українському
законодавстві, він набере чинності влітку 2022 року. Ми вважаємо, що це питання
необхідно досконало проаналізувати та з’ясувати всі аспекти прийнятого закону,
а також, надати загальну характеристику платіжним послугам та їх надавачам.
Загалом зараз в
Україні існує не так багато нормативно-правових актів, які регулюють питання
пов’язані з платіжними послугами, і взагалі відсутній спеціальний
нормативно-правовий акт. Одними з основних актів у цій сфері є: Цивільний
кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про платіжні
системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність».
Ось що зазначають
деякі вчені щодо цього питання: напрям регулювання розвитку платіжного обороту
в Україні має бути спрямований на збільшення безготівкового обороту та зниження
готівкового. Головною метою насамперед має бути зростання довіри населення до
банків. Поступове зниження частки готівкового обігу на користь безготівкового
має забезпечуватись з урахуванням загального стану економіки шляхом створення
економічних стимулів розвитку безготівкових розрахунків. При цьому домогосподарства,
підприємства та державні інституції використовуватимуть безготівкові платіжні засоби,
включаючи інноваційні платіжні інструменти, обізнано та звично, з розумінням їх
ефективності та безпеки здійснення платежів. Відповідно, повинні бути створені всі
умови для безпечного та вигідного здійснення безготівкових взаєморозрахунків та
існування сучасної і конкурентоздатної національної платіжної системи, а також відсутні
будь-які бар’єри у доступі та використанні платіжних сервісів, що забезпечують
безготівкове здійснення транзакцій, оскільки нові покоління клієнтів створюють попит
на сучасні банківські сервіси, а банки матимуть можливість задовольняти попит
новими технологіями та розвитком інфраструктури, що полегшуватиме здійснення
безготівкових транзакцій [1].
До моменту прийняття
закону України «Про платіжні послуги» в українському законодавстві не було
визначено навіть поняття платіжних послуг. В той же час звертаємо увагу, що
новий закон визначає поняття ще й надавачів платіжних послуг, виділяючи серед
них такі види: надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку, надавач
платіжних послуг з ініціювання платіжної операції, надавач платіжних послуг з
надання відомостей з рахунків, а також окремим видом є небанківський надавач
платіжних послуг. Таким чином, вищезазначений закон є спеціальним у відношенні
до феномену платіжних послуг.
Відтак, проаналізувавши
всі нормативно-правові акти, які раніше охоплювали питання платіжних послуг, та
порівнявши їх з новим законом, можна зробити наступні висновки.
Новий закон вводить багато
нових понять, до прикладу, платіжних послуг та надавачів платіжних послуг (при
тому виділяючи декілька їх видів), платіжний застосунок, платіжний додаток,
пристрій, моніторинг та багато інших важливих для сучасності понять. Буде
змінено поняття платіжних систем, зокрема зараз платіжна система визначається
як платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що
виникають між ними при проведенні переказу коштів [2]. В той же час, згідно з
законом України «Про платіжні послуги» платіжна система – це система для
виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями
і загальними правилами щодо процесингу, клірингу або виконання розрахунків між
учасниками платіжної системи [3].
Основою нашого
дослідження є нещодавно прийнятий закон «Про платіжні послуги», тому варто звернутися
безпосередньо до нього. Згідно з інформацією з пояснювальної записки вказаного
закону, проєкт Закону України “Про платіжні послуги” був спрямований на
імплементацію положень Директиви (ЄС) 2015/2366 про платіжні послуги на
внутрішньому ринку від 25.11.2015р. та Директиви (ЄС) 2009/110/ЄС про
започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей
і пруденційний нагляд за нею від 16.09.2009р. та пропонував запровадити дев’ять
видів платіжних послуг, сім з яких є фінансовими платіжними послугами, а дві
– нефінансовими, що стають поширеними в
державах Європейського Союзу та потребують окремого регулювання.
Метою прийняття
закону є зміна підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення
кола надавачів платіжних послуг та упорядкування їх діяльності на платіжному
ринку, встановлення правил надання платіжних послуг в Україні, встановлення
вимог до надавачів платіжних послуг, посилення захисту прав споживачів цих
послуг, підвищення безпеки та ефективності надання платіжних послуг, сприяння
інноваціям та приведення законодавства України у відповідність до законодавства
ЄС [3].
Приймаючи цей закон,
Верховна Рада України внесла зміни до багатьох нормативно-правових актів
стосовно платіжних послуг та пов’язаних з ними понять. Це Господарський кодекс
України, Цивільний кодекс України, Кодекс України з процедур банкрутства, закон
України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про Національний Банк України», «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові
послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про платіжні
системи та переказ коштів в Україні» та деякі інші закони України, які
безпосередньо не стосуються фінансової сфери, однак також є важливими для
платіжних послуг.
Новий закон «Про
платіжні послуги передбачає такі нововведення: встановлення переліку фінансових
та нефінансових платіжних послуг та коло їх надавачів; визначення вимоги до
авторизації діяльності на ринку платіжних послуг; встановлення вимоги до
надавачів платіжних послуг; визначення умов надання платіжних послуг;
встановлення вимог до технологічних операторів платіжних послуг, до залучення
агентів та третіх осіб до надання платіжних послуг; визначення видів платіжних
інструментів та вимоги до їх емісії; встановлення вимог до порядку виконання платіжних
операцій; визначення вимог до порядку отримання надавачами платіжних послуг
доступу до рахунків користувачів; визначення загальних засад випуску та
використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України
в Україні; визначення видів рахунків,
які можуть відкриватися банками та небанківськими надавачами платіжних послуг,
порядок їх відкриття та особливості функціонування платіжних рахунків;
встановлення вимоги до захисту інформації під час виконання платіжних операцій;
визначення загальних засад функціонування платіжних систем в Україні;
встановлення вимог до державного регулювання платіжного ринку в Україні, його
мети; встановлення відповідальності суб’єктів платіжних послуг [3].
І найважливіше закон
закріплює вичерпний перелік надавачів платіжних послуг. Відтак, до надавачів
платіжних послуг належать:
1) банки;
2) платіжні установи
(у тому числі малі платіжні установи);
3) філії іноземних
платіжних установ;
4) установи
електронних грошей;
5) фінансові
установи, що мають право на надання платіжних послуг;
6) оператори
поштового зв’язку;
7) надавачі
нефінансових платіжних послуг;
8) Національний банк
України;
9) органи державної
влади, органи місцевого самоврядування[3].
Отже, закон України «Про платіжні послуги» є новим та, на нашу думку, важливим нормативно-правовим актом, який наблизить українське законодавство до стандартів Європейського Союзу. Завдяки цьому нормативно-правовому акту законодавство відповідатиме темпам розвитку сучасного ринку платіжних послуг.
Список використаних джерел:
1. В.О.Назаренко
Регулювання діяльності платіжних систем
у цивільно-правовому контексті / Юридичний науковий електронний журнал /
№3 /2021 С. 114-116
2. Про платіжні системи
та переказ коштів в Україні: закон України від 05.04.2001 №2346-ІІІ.
Законодавство України. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text
3. Про платіжні послуги:
закон України від 30.06.2021 №1591-IX.
Законодавство України. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. URL:
4.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20/conv#n223
Немає коментарів:
Дописати коментар