ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: НОВЕЛИ
ЗАКОНОДАВСТВА
Регулювання біржової
діяльності визначають як впорядкування роботи на біржовому ринку його учасників
і операцій між ними з боку організацій, уповноважених суспільством на ці дії. Завдяки
біржам з'являється можливість розширення ринку товарів, визначення їх
об'єктивної ринкової вартості, а також підвищення її конкурентоспроможності. Якщо
порівнювати обсяг біржової діяльності з іншими країнами, то в Україні він є
незначним. Це пов’язують з тим, що механізм правового регулювання біржової діяльності
не був налагоджений належним чином. Практики стверджують, що не так важлива
кількість бірж, як якість організації її діяльності, врегульована на
законодавчому рівні, адже, наприклад у Польщі існує лише одна біржа TGE, яка вже
тривалий час ефективно провадить свою діяльність.
Актуальність обраної
теми полягає у тому, що біржова діяльність наразі в Україні
стрімко розвивається, вносяться зміни до законодавства. Відповідно до офіційних
даних Державної служби статистики України, станом на першу половину 2021 року
їх налічувалося близько 620 одиниць[5].
Фахівці стверджують, що у зв’язку з внесеними змінами кількість бірж в Україні
може значно зменшитися, адже для подальшого існування і роботи їм необхідно отримати
ліцензію та привести свою організаційно-правову структуру відповідно до чинного
на сьогодні законодавства.
Метою статті є аналіз сучасного стану правового регулювання біржової
діяльності відповідно до внесених до законодавства змін та перспектив його
розвитку.
Вивченням питання становлення, функціонування та правового регулювання
діяльності бірж протягом тривалого часу займаються Ільїн А., Кострицький Л.,
Кухарець В., Любезна І., Недосвітній А. та інші.
Варто почати з того,
що біржа може мати як внутрішнє, так і зовнішнє регулювання, де внутрішнє
регулювання - це підпорядкування її діяльності власним нормативним документам:
статуту, правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що зумовлюють
діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників. Зовнішнє
регулювання - це підпорядкованість діяльності біржі нормативним актам держави,
інших організацій, міжнародним угодам [8].
Через регулювання
біржового ринку досягаються наступні цілі: підтримка порядку на біржовому
ринку, створення нормативних умов для роботи всіх учасників ринку; захист
учасників ринку від несумлінності та шахрайства окремих осіб або організацій,
від злочинних організацій; забезпечення вільного і відкритого процесу біржового
ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції; створення ефективного
ринку, на якому завжди є стимули для підприємницької діяльності, а кожен ризик
адекватно винагороджується [9].
Нормативно-правове
регулювання біржової діяльності здійснюється відповідно до Господарського кодексу
України[1], Закону України «Про товарну біржу» [4], Закону України «Про ринки
капіталу та організовані товарні ринки» [3], Закону України «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження
нових фінансових інструментів» [2] тощо.
Згідно зі статтею 3
Закону України «Про товарні біржі», товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі
акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства
з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації
торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації
укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види
діяльності, передбачені цим Законом[4].
До 1 липня 2021 року товарні
біржі могли здійснювати свою діяльність без наявності ліцензії, однак з цієї
дати набрали чинності зміни до Законів України "Про ринки капіталу та
організовані товарні ринки" та "Про товарні біржі" в результаті
прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових
інструментів» [3, 4, 2], відповідно до яких, всі біржі, на які потрапляють
товари, мають пройти встановлену законодавством процедуру ліцензування і лише
після цього здійснювати свою діяльність. Перш за все, після отримання ліцензії та набуття статусу
товарної біржі, як зазначено частиною 2 статті 3 Закону України «Про
товарні біржі», вона починає функціонувати тільки після реєстрації Національною комісією з
цінних паперів та фондового ринку правил товарної біржі, де обов’язково
зазначаються особливості здійснення біржових операцій, ведення біржової
торгівлі, а також особливості укладання біржових договорів і т.д [7].
Також, не менш важливим є і те, що на
заміну фондовим біржам прийшли ринки капіталів, які визначаються Законом
України «Про ринки капіталів та організовані товарні ринки» і до якого входять
фондовий ринок (або ж ринок цінних паперів), ринок деривативних фінансових
інструментів, а також грошовий ринок [3].
До того ж, варто зауважити і те, що у
новому законодавстві біржа закріплена як така, що здійснює підприємницьку
діяльність та має на меті одержання прибутку, однак у попередній редакції
Закону України «Про товарні біржі» зазначалося протилежне, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не
має на меті одержання прибутку, проте це не відповідало реальним суспільним
відносинам і призводило до виникнення ряду спорів та неузгодженостей у процесі
функціонування біржового інституту.
У відповідності до внесених у законодавство змін, використовувати поняття
«товарної біржі», «організованого ринку» зможуть не всі, а лише юридичні особи,
які є професійними учасниками організованих товарних ринків. Відтепер, Законом
України «Про товарні біржі» визначено, що така юридична особа може бути у формі
акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з
додатковою відповідальністю. Тією ж нормою окреслено, що ця юридична особа провадить професійну
діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну
діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах,
а також інші види діяльності, передбачені цим Законом.
Необхідно звернути
увагу, що товарній біржі та її працівникам забороняється надавати фізичним
та/або юридичним особам рекомендації щодо звернення для отримання послуг до
конкретних учасників біржових торгів, а також рекомендації щодо придбання того
чи іншого біржового товару.
Варто зазначити, що
за теперішньою редакцією Закону України «Про товарні біржі», правочини можна вчиняти
не лише щодо речей, визначених родовими ознаками, наприклад, таких як сільськогосподарська
продукція, деревина, мінерали, паливно-енергетичні ресурси, сировина, метали,
дорогоцінне каміння, матеріальна продукція рибальства, паливної, хімічної,
легкої, харчової та інших галузей промисловості, а й щодо тих, що визначені
індивідуальними ознаками, наприклад – нерухомість.
Першочерговою метою внесення таких змін є прозоре ціноутворення та
гарантоване виконання договірних зобов’язань незалежно від того, хто є
постачальником біржового товару. За даними Міністерства фінансів України,
першою товарною біржою, яка отримала ліцензію від Національної комісії з цінних
паперів та фондового ринку відповідно до внесених змін є Українська енергетична
біржа [6].
Однак, незважаючи на
те, що законодавство вдосконалюється, проблеми, пов’язані з діяльністю товарних
бірж все ще існують. Як зазначає Недосвітній А., основними проблемами є те, що в
Україні на більшості товарних бірж торги відбуваються не регулярно, не
укладаються біржові угоди, а отже обмежується формування ринкових цін [10].
Фахівці впевнені, що необхідно вживати заходи для розбудови та розвитку бірж,
які будуть базуватися на принципах незалежності, відкритості, створенні та
розширенні нових інструментів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Господарський кодекс
України від 16 січня 2003 р. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text
2. Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та
запровадження нових фінансових інструментів: Закон України від 19 червня 2020
р. Офіційний сайт Верховної Ради України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20
3. Про ринки капіталу та
організовані товарні ринки: Закон України від 23 лютого 2006 р. Офіційний сайт
Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
4. Про товарні біржі:
Закон України від 10 грудня 1991 р. – Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1956-12#Text
5. Державна служба статистики України: Статистична інформація. Кількість бірж України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
6. Ільїн А. Що таке
товарні біржі і як вони працюватимуть в Україні. Офіційний сайт Міністерства
фінансів України. URL: https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/scho-take-tovarni-birzhi-i-yak-voni-pracyuvatimut-v-ukrayini/
7. Кострицький Л.І.
Правове регулювання біржової торгівлі. Лекції Одеського державного університету
внутрішніх справ. 2016. URL: http://oduvs.edu.ua/wp-content/uploads/2016/09/lek_f10-2016-b-gosp_pravo.pdf
8. Кухарець В.В.
Тенденції розвитку біржового ринку в умовах глобалізації світової економіки. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8795
9. Любезна І.В.
Організація біржової діяльності /Цикл лекцій. – Тернопіль: ТНЕУ, 2015. – 94 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар