СТВОРЕННЯ НАГЛЯДОВИХ РАД ДЕРЖАВНИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ
Ключову роль у питаннях щодо пожвавлення
вітчизняної економіки, розвитку промисловості та прибутковості вітчизняних
підприємств відносять саме до державних підприємств. Ефективність їхньої діяльності
безпосередньо впливає на економічне зростання та стабільність держави.
Одним
із видів господарських організацій, які належать до державного сектора
економіки, є державне акціонерне товариство. У сучасних соціально-економічних
відносинах такі товариства виконують важливу роль, а їх кількість тільки
зростає. Актуальність даної тематики полягає у тому, що на практиці діяльність
державних акціонерних товариств має низку суперечностей, що призводить до
ускладнень при діяльності таких товариств. Тут варто згадати й про реформи, що
започатковані в Україні ще з 2014 року, які зачепили й сферу управління
державною власністю, що у свою черго породило зміни, що стосуються
корпоративного управління. Такі зміни зачепили й питання створення наглядових
рад державних акціонерних
товариств. У даній роботі буде
розглянуто проблемні питання створення наглядових рад державних акціонерних
товариств, зокрема колізійні положення законодавства та запропоновано можливі
варіанти вдосконалення регулювання порушеної
тематики.
Обовʼязково варто зазначити питання наукової розробки даної тематики. Так питання
правового статусу органів управління акціонерних товариств досліджували: Р.А. Майданик, О.М. Вінник, І.М. Кучеренко та інші. Окремо
приділити увагу варто науковим роботам Е.В. Кулаги, О.Г. Мельниченка, К.О.
Рябової, Л.В. Берегович, А.В. Царинної, які безпосередньо досліджували тематику
діяльності державних акціонерних товариств, зокрема створення наглядових рад в
останніх.
Основною метою даної роботи є дослідження проблемних питань створення
наглядових рад державних акціонерних товариств, зокрема колізійних положень
законодавства та надання можливих пропозицій вдосконалення регулювання порушеної тематики. Також дана робота містить компаративно-правовий аналіз норм чинного
законодавства України, що регулюють порушену тематику.
Задля визначення значення поняття «державного
акціонерного товариства» варто звернутися до положень ГК України, а саме до ч.2
ст.22, згідно якої суб'єктами господарювання державного сектора економіки є
суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти,
державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи
становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на
господарську діяльність цих суб'єктів [1]. За Класифікацією
організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, а також згідно з ч.1
ст.11 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» державі належать сто
відсотків акцій державного акціонерного товариства [1,7]. Тож аналізуючи
вищенаведену інформацію, а також ч.2 ст.1 ЗУ «Про акціонерні товариства» можна
дійти висновку, що єдиним засновником та акціонером державних акціонерних
товариств та державних холдингових компаній є держава в особі уповноважених
державних органів [2]. Тут також варто зазначити й те, що згідно з ч.3 ст.3 ЗУ
«Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування
або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких)
товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших
підприємств у акціонерне товариство [2]. Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про
управління об'єктами державної власності» державні акціонерні товариства утворюються
у процесі перетворення державних підприємств [3]. А процедуру перетворення
державних підприємств передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 29
серпня 2012 р. № 802 «Про затвердження Порядку перетворення державного
унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство» [5] та Постановою
Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 552 «Про затвердження Порядку
утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та перетворення
державних підприємств, здійснення емісії акцій таких товариств» [6].
Отже, державним акціонерним товариством є
акціонерне товариство, утворене у процесі перетворення державного підприємства,
сто відсотків акцій якого належать державі в особі уповноважених державних
органів.
Щодо
створення наглядових рад державних акціонерних товариств спершу варто зʼясувати суть поняття «наглядова рада
акціонерного товариства» та цілі її створення. Так, відповідно до ч.1 ст.51 ЗУ
«Про акціонерні товариства» наглядова рада
акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів
товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює
управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність
виконавчого органу [2]. Також наведена стаття визначає й загальні
правила створення наглядових рад в акціонерних товариствах: у публічних
акціонерних товариствах та банках створення наглядової ради є обов’язковим. У приватних акціонерних товариствах з
кількістю акціонерів 10 і більше осіб створення наглядової ради є обов’язковим. У разі якщо в приватному акціонерному
товаристві кількість акціонерів становить 10 і більше осіб і всі акціонери є
афілійованими один до одного, створення наглядової ради є необов’язковим. У приватному акціонерному товаристві у разі
відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами. У такому разі передбачені законодавством
повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів
здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного
товариства [2].
Як
вбачається у наведених вище положеннях, специфіки створення наглядових рад
державних акціонерних товариств не передбачено.
Аналізуючи
положення ЗУ «Про управління об'єктами державної власності», а саме згідно з
ч.1 ст.11-2 у державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у
статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі,
наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше
одного разу на п’ять років, з урахуванням положень законів України [3], відповідно до п.16-1 ч.2 ст.5 зазначеного
закону, здійснюючи управління об'єктами
державної власності, Кабінет Міністрів України визначає критерії, відповідно до
яких утворення наглядової ради є обов’язковим на державних унітарних
підприємствах (крім підприємств оборонно-промислового комплексу) та, з урахуванням
законів України, в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше
50 відсотків акцій (часток) належать державі [3]. Постановою Кабінету Міністрів
України від 10 березня 2017 р. № 142 «Деякі питання управління державними
унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі
яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі» було затверджено
критерії відповідно до яких утворення наглядової ради є обов’язковим на
державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутному
капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Так, наглядова
рада обов’язково утворюється на державних унітарних підприємствах та в
господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій
(часток) належать державі, за наявності одного з таких критеріїв:
вартість активів державного унітарного підприємства або господарського
товариства згідно з даними останньої річної фінансової звітності перевищує 2
млрд. гривень; розмір чистого доходу такого державного
унітарного підприємства або господарського товариства згідно з даними останньої
річної фінансової звітності перевищує 1,5 млрд. гривень; розмір
статутного капіталу новоутвореного державного унітарного підприємства,
господарського товариства на дату його утворення перевищує 2 млрд. гривень; кількість
акціонерів - власників простих акцій такого господарського товариства становить
10 або більше осіб [4].
Отже, навіть
загальне питання обовʼязковості чи необовʼязковості
створення наглядових рад державних акціонерних товариств регулюється низкою
окремих актів, кожен з яких вносить свої особливості, має свої винятки із
загальних правил, що може породжувати неточності та розбіжності.
Ще одним
проблематичним питанням є колізійні положення законодавства щодо створення та
діяльності наглядових рад державних акціонерних товариств. Так, відповідно до
ч.4 ст.53 ЗУ «Про акціонерні товариства» наглядова
рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у
статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить
державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток,
паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка
держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну
третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не
може становити менше двох осіб. А згідно з положеннями ч.2 ст.11-2 ЗУ
«Про управління об'єктами державної власності» до складу наглядових рад
державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі
яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні
члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів
наглядової ради.
Отже, у
даному випадку вбачається суперечність норм двох нормативно-правових актів, що
мають однакову юридичну силу. Тут ЗУ «Про управління об'єктами державної
власності» має статус спеціального, а отже доповнює й уточнює положення ЗУ «Про
акціонерні товариства».
Ряд
проблемних питань створення та діяльності наглядових рад державних акціонерних
товариств, з якими не можна не погодитися висвітлено у науковій літературі, серед яких нечітке розмежування повноважень між уповноваженими
органами управління (власниками) та органами управління підприємств (правління,
наглядові ради, ради директорів), відсутність
критеріїв, за якими вони могли б звітувати та методики оцінювання їхньої
діяльності, що включає в себе питання відсутності затверджених ключових
показників ефективності, установлення
політики оплати праці, у тому числі щодо державних службовців, які виконують функції
представників держави у наглядовій раді [8].
Тож питання створення наглядових рад державних акціонерних товариств потребує законодавчого узагальнення та уніфікації. Задля унормування проблематики створення наглядових рад державних акціонерних товариств варто узгодити положення зазначених вище нормативно-правових та підзаконних актів щодо даного питання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Господарський кодекс України
: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Дата оновлення: 06.10.2021 р. URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
2. Про акціонерні товариства :
Закон України від 17.09.2008 р. № 514-VI. Дата оновлення: 06.10.2021 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-17/ed20211006#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
3. Про управління об'єктами
державної власності : Закон України від 21.09.2006 р. № 185-V. Дата оновлення:
24.11.2021 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
4. Деякі питання управління
державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у
статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі :
Постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 142 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/142-2017-п#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
5. Про затвердження Порядку
перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне
товариство : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 р. № 802 URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/802-2012-п#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
6. Про затвердження Порядку
утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та перетворення
державних підприємств, здійснення емісії акцій таких товариств : Постанова
Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 552 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2018-п#Text (дата звернення: 01.12.2021 р.)
7. Класифікація
організаційно-правових форм господарювання : розроблено на виконання постанови
Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 «Про Концепцію побудови
національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну
систему обліку і статистики» URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0097609-04#n34 (дата звернення: 01.12.2021 р.)
8. Кулага Е. В., Мельниченко О.
Г. Проблеми правового статусу наглядової ради державного акціонерного
товариства. Вісник Київського національного університету імені Тараса
Шевченка : Юридичні науки. 2020. №4 (115). С. 35-40.
9. Рябова К. О., Берегович Л.
В., Царинна А. В. Державні акціонерні товариства. Юридичний
науковий електронний журнал. 2018. №3. С. 87-90.
Немає коментарів:
Дописати коментар